1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна і НАТО: співпраця попри блокування Угорщини

Юрій Шейко
8 червня 2018 р.

Участь України у місії в Афганістані дозволила міністру оборони Полтораку зустрітися з усіма колегами з НАТО попри блокування Угорщиною роботи спільної комісії Києва та Альянсу. Чи вдасться те саме й Петру Порошенку?

Мітинг на підтримку вступу України в НАТО в Києві, 2014 рік
Фото: Imago/ITAR-TASS

Блокування Угорщиною роботи комісії Україна-НАТО на політичному рівні триває. Так, під час засідання міністрів оборони Альянсу 7-8 червня у Брюсселі глава українського відомства Степан Полторак зустрівся з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, провів низку інших двосторонніх зустрічей. Однак з усіма своїми колегами з Альянсу він зміг побачитися лише на заході, присвяченому місії "Рішуча підтримка". У рамках неї Україна разом із 40 іншими державами бере участь у тренуванні сил безпеки Афганістану.

Як стало відомо у квітні, позиція Будапешта, пов'язана із суперечкою навколо мовних норм нового українського закону про освіту, може загрожувати участі президента України Петра Порошенка у саміті НАТО, запланованому на 11-12 липня.

7 червня Столтенберг повідомив журналістам, що Порошенка на саміт запросять. Водночас він уточнив: "Ми ще поки не вирішили щодо конкретного формату, конкретних типів зустрічей, але його запросять". А наступного дня Полторак розповів журналістам, що рішення про формат та теми зустрічей буде ухвалено протягом двох тижнів. "Точно є рішення щодо участі України в саміті Альянсу", - зазначив український урядовець.

Репетиція саміту?

Слід зауважити, що комісія Україна-НАТО свою роботу через дії Будапешта не припинила. Адже її засідання заблоковані лише на політичному рівні, тобто за участі членів уряду або глав держав з боку Альянсу. А ось зустрічі комісії на рівні послів проводяться регулярно. І саме у них за останні півроку брали участь українські високопосадовці. У грудні 2017 року це був секретар РНБО Олександр Турчинов, а у березні цього року - віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Однак для України важливо, щоб її високопосадовці могли напряму говорити з міністрами чи главами держав або урядів одразу всіх 29 держав-членів НАТО.

На саміті Порошенко, очевидно, зможе проводити будь-які двосторонні зустрічі. Репетицією ж інших форматів могло стати нинішнє засідання міністрів оборони, останнє перед самітом. На ньому відбулася зустріч у форматі "1+5", де, крім Полторака, були міністри оборони США, Великобританії, Канади, Польщі та Литви. Український урядовець назвав її "знаковою подією", адже вона проводилася вперше.

Українського президента Петра Порошенка (л) на саміт НАТО запросив генсек Альянсу Єнс Столтенберг (п)Фото: picture alliance/dpa/ E.Lukatsky

"Підсумок нашої зустрічі: ми будемо нарощувати спільні зусилля для відбиття агресії РФ", - сказав Полторак. Він уточнив, що, наприклад, міністр оборони США Джеймс Меттіс пообіцяв виділення Україні подальшої оборонної допомоги, щоправда, лише "на засадах нового закону України про національну безпеку". Відповідний законопроект Верховна Рада підтримала поки тільки у першому читанні. А Литва підтримує реформу системи освіти в Україні. Мова йде про те, що з 2019 року навчання офіцерів для ЗСУ почнуть проводити за стандартами НАТО, пояснив Полторак.

Варіантом для Порошенка зустрітися з усіма своїми колегами буде участь у засіданні щодо місії "Рішуча підтримка" - так само, як це зробив Полторак. "Я заявив на засіданні за присутності усіх міністрів Альянсу, що Україна бачить себе в Альянсі, це стратегічне завдання, і ми робитимемо все необхідне", - сказав він після зустрічі.

Місія в Афганістані

Місія з навчання та консультування афганських сил безпеки "Рішуча підтримка" діє з 2015 року. Минулого року її учасники вирішили збільшити кількість її учасників з 13 до 16 тисяч осіб.

Українські військові перебувають у західній частині Афганістану. Вони займаються знешкодженням вибухових пристроїв. Один з чиновників НАТО пояснив DW, що ця діяльність важлива, бо саморобні вибухові пристрої - та сфера, де ісламістський рух "Талібан" має асиметричну перевагу над афганськими силами безпеки. "Експертні знання, які надає Україна, дозволяють афганцям усувати цю перевагу, яку має "Талібан", - зауважив співрозмовник видання.

Разом із країнами НАТО українські військові тренують афганських армійців у рамках місії "Рішуча підтримка"Фото: picture-alliance/dpa/C.-F. Röhrs

Степан Полторак повідомив, що зараз у "Рішучій підтримці" задіяні 11 українців, але є можливість збільшити контингент до 28 осіб. "Якби ми не мали українських експертів з нами, повірте мені, ми би відчували їхню відсутність. І афганці би відчули їхню відсутність. Ми дуже цінуємо, особливо в контексті того, що Україна має багато важливих питань вдома, які вимагають готовності усіх її сил", - наголосив чиновник НАТО в розмові з DW.

Співпраця з Угорщиною триває

Примітно, що попри конфлікт на політичному рівні на рівні безпековому триває також і співпраця між Україною та Угорщиною . Так, Полторак у Брюсселі зустрівся з угорським міністром Тібором Бенко. За словами першого, йшлося про перспективи поглиблення співпраці, зокрема в тому, що стосується допомоги з боку Будапешта щодо медичної реформи в Україні  чи співпраці у кібербезпеці.

На запитання кореспондента DW, як можлива така співпраця за умов конфлікту, Степан Полторак відповів, що своє занепокоєння з приводу блокування він висловив, однак переконаний, що "на першому плані має стояти безпекова ситуація". І у питанні підвищення обороноздатності України й Угорщини спільна робота триває.

Рейтинг армій світу: чому Україна на 29 місці? (19.04.2018)

02:23

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW