1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як під Радою протестували проти змін до мовного закону

16 липня 2020 р.

У Києві під Верховною Радою пройшла акція протесту проти законопроєкту про повернення російської мови в шкільний освітній процес. Автором законороєкту є депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський.

Протести під Верховною Радою проти внесення змін до мовного закону
Протести під Верховною Радою проти внесення змін до мовного законуФото: DW/L. Rzheutsk

"Захищати мову - зберегти Україну",  скандують в унісон більше тисячі людей під стінами Верховної Ради. Серед мітингувальників - волонтери, ветерани АТО, студенти та політики. Хоч акція була заявлена, як аполітична, організувала її й провела партія "Європейська солідарність". Тому поруч з національними прапорами можна було побачити й партійні прапори цієї політсили, а також прапори інших українських партій, в тому числі й націоналістичної партії "Свобода". Відповідно на сцені, яку встановили поруч з  парламентом, виступали політики з цих політсил. Все це супроводжувалося грюканням у порожні діжки та скандуванням гасел. 

Дискримінаційні норми?

Приводом до акції протесту став законопроєкт депутата від партії "Слуга народу" Максима Бужанського. Його документ передбачає скасування переходу учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання. Тобто, відповідно до ініціативи Бужанського, російськомовні діти мають обов'язково перейти на українську мову викладання лише через три року, а не цієї осені, як планувалося.

Законопроєкт Максима Бужанського зустріли в Україні протестами Фото: DW/L. Rzheutsk

Своїм законопроєктом Бужанський пропонує змінити закони про "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та "Про освіту". На думку депутата, окремі пункти цих законів носять суто дискримінаційний характер для мов корінних народів або національних меншин, які не відносяться до мов корінних народів або національних меншин країн Європейського Союзу. "Учні, які не відносяться до однієї з національних меншин країн ЄС, зобов'язані перейти на навчання суто українською мовою у 2020 році, в той час як учні, які відносяться до національних меншин країн ЄС повинні виконати аналогічну норму аж у 2023 році", - пише автор законопроєкту у пояснювальній записці. 

Символічний збіг

Попри те, що міністерство освіти та науки України та відповідний профільний комітет  Верховної Ради розкритикували законопроєкт Бужанського та не рекомендували його ухвалювати, заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко попросив внести до порядку денного роботи парламенту цей законопроєкт. Виставити його на голосування планували в четвер, 16 липня. Однак після суспільного резонансу та після обурення частини депутатів з монобільшості, які не захотіли підтримувати ініціативу Бужанського, розгляд документу перенесли, посилаючись на те, що саме в цей день відзначається 30-та річниця Декларації про державний суверенітет України.

Фото: DW/L. Rzheutsk

На цей факт звернув увагу й колишній президент України, а нині депутат від фракції "Європейська солідарність" Петро Порошенко. Він заявив, що "п'ята колона" Кремля намагається розхитати підвалини української державності й атакує державну мову в річницю Декларації про державний суверенітет України. "Саме тому сьогодні Путін їде до окупованого Криму. Саме тому сьогодні вони - представники цієї "п'ятої колони", дивної антиукраїнської коаліції "Слуг народу" й ОПЗЖ, - спробували поставити закон про скасування української мови", - заявив Порошенко зі сцени.

Повернення під російський вплив?

Директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко заявив, що науковців виступають проти ініціативи депутата з партії "Слуг народу", оскільки вона є поверненням України під вплив сфери впливу Росії. "Нам сьогодні підкидають різні версії: поступіться там, чи поступіться там. Ми не поступимося. Українська мова має панувати в усіх сферах суспільного життя", - сказав Гриценко.

Раніше проти законопроєкту Бужанського виступив й уповноважений уряду України із захисту державної мови Тарас Кремінь. На його думку, внесення таких істотних змін до освітнього та мовного законодавства призведуть до звуження сфери застосування української мови в освітньому процесі. За його словами, твердження, що цей законопроєкт спрямований на захист порушених конституційних прав російської чи інших національних меншин, не відповідають дійсності.

"Мовне питання - це добрячий привід відвернути увагу суспільства, від небезпечних рішень нинішньої влади, які вони можуть провернути, поки всі обговорюють скандальний законопроєкт "Слуги народу", - каже один з учасників акції протесту в Києві, 32-річний Ігор з Кривого Рогу. - Будемо дивитись, що паралельно відбуватиметься разом з цими подіями, бо мова це прикриття, її завжди використовують заради основного удару на незалежність". 

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW