Боротьба проти податкових оазисів почалася ще в 1998 році зі спроби скласти список країн, податкове законодавство яких не відповідає правилам чесної конкуренції. Цю справу взяла на себе Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), яка започаткувала ініціативу The Harmful Tax Competition - "Недобросовісна податкова конкуренція". Щодо неї дуже швидко запручались такі країни-члени ОЕСР, як Швейцарія, Австрія, Бельгія та Люксембург. У намірах та діях ОЕСР вони побачили загрозу їхній банківській таємниці, однак на поступки таки пішли: щонайменше, деякі - після того, як вимоги були дещо послаблені.

Коли в 2005 році була ухвалена Європейська директива про оподаткування відсотків, спротив цієї четвірки завершився успіхом: замість запланованої широкої передачі даних про закордонних капіталовкладників до країн їхнього походження, вони наполягли на запровадженні альтернативного податку на джерело доходів. Від чого постраждала відкритість під час обміну даними щодо стягнення податків.

Тиск через світову фінансову кризу

Лише під впливом світової фінансової кризи в 2009 році активізувалися спроби запровадити спільні правила в боротьбі проти ухилення від сплати податків. Місцеві бюджети потребували термінового наповнення, оскільки були обтяжені витратами на порятунок банків. Загроза запровадження ОЕСР нового "чорного списку" країн, які з нею не співпрацюють, примусила європейські країни, що користуються славою податкових оазисів, - як от Ліхтенштейн, Андорра чи Монако - щонайменше послабити рівень їхньої банківської таємниці.

Кінець банківській таємниці

29 жовтня 2014 року 51 держава практично скасувала банківську таємницю, підписавши угоду, яка базується на стандартах ОЕСР. Хоча 100 інших країн не приєднались до цього документа, вони підтримали прописані в ньому заходи. Серед підписантів угоди були такі важливі світові фінансові центри, як Швейцарія, Ліхтенштейн та Сінгапур, а також низка Карибських та Нормандських островів, які традиційно вважаються батьківщиною офшорних фірм.

Панама і США церемоняться

До речі, Панама також не визнає стандарти ОЕСР, як і США. "Панама з самого початку була готова брати участь, але відмовилась, коли до угоди не долучилися США", - цитує німецьке видання Spiegel Online податкового експерта з Tax Justice Network Маркуса Майнцера. Хоча США, як зауважує видання, жорстко виступають проти ухилення від сплати податків, у таких американських штатах, як Невада і Далавер, зареєстровані численні офшорні фірми.

За угодою підписанти зобов'язуються інформувати один одного про закордонні рахунки приватних осіб. Завдяки автоматичному обміну інформацією податковим органам має бути легше контролювати грошові потоки закордон і, таким чином, далі обмежувати ухилення від сплати податків.

Обмін даними та інформацією

Банки та інші фінансові установи у подальшому зобов'язані повідомляти органи влади у власній країні про відсотки від дивідендів, активи на рахунках чи виручку від продажу фінансових активів. Це стосується випадків, коли отримувач платежів живе за кордоном.

Крім того, угода регулює права та обов'язки у випадку спеціальних та спонтанних запитів органів влади іншої країни. За угодою повністю виключається ситуація, коли держави відмовляють в наданні відповіді на такі запити, обумовлюючи це тим, що відповідна інформація, наприклад, перебуває у володінні кредитного інституту.

Нові правила стосуються рахунків, відкритих з січня 2016 року. Обмінюватися зібраними даними одна з одною країни зможуть уже з вересня 2017 року.

Закриття податкових лазівок

Між тим провідні промислово розвинені країни вже тримають напоготові розроблений план дій щодо закриття податкових лазівок для міжнародних концернів. У середині січня представники понад 30-ти країн досягли перших детальних домовленостей. Згідно з ними діючі міжнародні компанії повинні повідомляти про їхні угоди та доходи у окремих країнах. Ця інформація потім автоматично стане предметом обміну між податковими органами держав. Метою цього є те, щоб концерни у всіх країнах відповідним чином обкладались податками. Ця концепція також виходить з-під пера ОЕСР.

З огляду на підписання такої угоди, ОЕСР заявила про "серйозну віху" у впровадженні так званої BEPS-ініціативи (Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting ) - плану дій, спрямованого на боротьбу з розмиванням податкової бази та переміщенням прибутків. Що, наприклад, успішно вдалося здійснити інтернет-концерну Google, який зумів зберегти свої прибутки повністю неоподаткованими, передавши відповідні ліцензійні права своїм дочірнім компаніям на Бермудах, в Ірландії та Нідерландах.

В одному човні з G20

Минулого року під час саміту 20 найпотужніших країн світу (G20) у турецькому місті Анталья був ухвалений план дій проти таких практик. Конкретно йдеться про пункт 13 плану BEPS, який містить загалом 15 пунктів. Відповідні звіти повинні бути зроблені кожною материнською компанією концерну в країні розташування її головного офісу.

Такий звіт автоматично стане предметом обміну з податковими органами інших країн, але його оприлюднення або публікація при цьому не передбачаються. Але такий звіт зобов'язані складати лише фірми, які мають закордонні дочірні компанії та обіг щонайменше у 750 мільйонів євро. Наприклад, у Німеччині, за словами податкових експертів, йдеться про менше ніж тисячу таких підприємств.

Директива про відмивання коштів

З літа 2015 року діє директива ЄС про відмивання коштів, яка має ускладнити можливість фінансування тероризму та тіньові угоди. При цьому йдеться, у першу чергу, про точні та актуальні дані про осіб, які ведуть свої банківські рахунки.

Зокрема, німецьке міністерство фінансів для боротьби з ризиками відмивання коштів розглядає як варіант обмеження готівкових розрахунків. Цей варіант, однак, є дуже спірним з огляду на захист даних громадян, за якими не помічено порушень.