За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), останнім часом в Угорщині, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Швеції та Бельгії фіксується зростання кількості мігрантів з Косова. У грудні 2014 року та січні 2015-го кількість косовських громадян, яка подала заявки на отримання притулку, особливо зросла у порівнянні з попередніми роками.

Так, тільки за перший місяць цього року в Угорщині попросили притулку понад 10 тисяч косоварів. Хоча протягом усього 2014 року таких було дещо більше 11 тисяч, а між 2010 та 2013 роками про статус біженців у цій країні просили тільки сім тисяч громадян Косова. Як зауважують в МОМ, 40-50 відсотків тих, хто просить притулку в Угорщині, має намір залишити цю країну протягом 24 годин.

Причин зростання кількості біженців з Косова у країнах ЄС багато, але найголовніша та, що Косово, як і раніше, є найбіднішою країною в регіоні. Близько 30 відсотків населення живе у бідності, десята частина з них - в умовах крайньої бідності, тобто менше ніж на один долар на день. Тільки за офіційними даними рівень безробіття у республіці становить близько 30 відсотків, а за не офіційними сягає 40-ка. Причому, серед молоді у віці від 15 до 24 років ця цифра є ще більшою - 55,9 відсотка. І саме ця вікова група і становить найбільшу кількість мігрантів.

Через сім років після проголошення Косовом незалежності розчаровані косовари масово мігрують у ЄС через Сербію. На кордоні з Угорщиною, вони стають нелегалами і потрапляють до ЄС без візи. Мета багатьох - дістатись Німеччини.

... Група здебільшого молодих людей юрбиться у автобусному депо Белграда. Вони розмовляють албанською і своїм виглядом показують, що не хотіли б спілкуватись з журналістами.

Позаду в них довгий шлях зі столиці Косова - Приштини, попереду - сербська Суботіца, що знаходиться на півночі, лише у кількох кілометрах від кордону з Угорщиною. За тим починається Шенгенська зона, де уже немає прикордонного контролю. Для багатьох косоварів це і є Земля обітована.

Чи винен ЄС у міграції косоварів?

У Сербії ці люди можуть вільно пересуватись. Жодних юридичних обмежень. За словами комісара Сербії у справах біженців Володимира Сусіча, косовари повинні мати можливість вільного пересування у власній країні. Таким чином чиновник наголошує на офіційній позиції Сербії, згідно з якою Косово - колишня південна провінція країни, яка майже сім років тому оголосила незалежність, -, не є суверенною державою і досі є частиною Сербії.

"Ось чому ми можемо тільки попередити наших колег в Угорщині, що на північ рухаються дуже багато людей. Однак ми не можемо і не будемо обмежувати їхній рух", - пояснив Сусіч DW. З цієї ж причини всі косовари, перетинаючи неіснуючий з точки зору Сербії кордон з Косовом, отримують проїзні документи, що дозволяють їм вільно пересуватись в межах Сербії.

За деякими оцінками, тільки за останні місяці Косово залишили до 100 тисяч осіб. Масовий міграційний потік, серед іншого, є наслідком угоди між Белградом та Приштиною, яка дозволяє вільно пересуватись сербам та косовським албанцям в обох країнах. Угода набула чинності після тривалих переговорів та сильного тиску з боку Брюсселя.

Враховуючи цей тиск, міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич нещодавно зазначив, що оскільки Євросоюз є частково відповідальним за проблеми біженців, він також повинен брати участь у пошуку рішення. У свою чергу, міністр внутрішніх справ Сербії Небойша Стефанович пішов ще далі, заявивши, що той факт, що так багато косоварів знаходяться в Сербії або користуються сербськими проїзними документами, означає, що вони, як і раніше, визнають Сербію своєю державою.

Оглядач тижневика белградської газети Време Теофіл Панчіч вважає подібні заяви безглуздими. Він каже, що "смішно" продовжувати вважати Косово частиною Сербії. "Все дуже просто - деякі паспорти є більш цінними, ніж інші. Подібно до того, як багато сербів намагаються отримати громадянство ЄС у Хорватії, Угорщині чи Болгарії, так само багато косовських албанців хочуть мати сербський паспорт", - сказав він DW.

Однак він також бачить відповідальність Європи за ситуацію, стверджуючи, що ЄС та його держави-члени відігравали активну роль у створенні Республіки Косово. Сьогодні понад 100 країн визнають незалежність Косова, серед яких 23 країни ЄС.

Зворотний рух

Утім, позиція німецьких та австрійських політиків не викликає сумнівів: косовари не мають жодних шансів на отримання притулку в ФРН чи Австрії. Через кілька місяців усі ці люди все одно опиняться в Сербії. Для сербських чиновників це рутина, як каже Сусіч. Белград знайомий з процесом реадмісії з власного досвіду репатріації громадян.

Кожен з косовських албанців, чиє клопотання про надання притулку відхилятиметься, буде відправлений назад. Проте, проблему ці рішення не вирішують. "ЄС заборонятиме їм в'їзд, але ці люди просто купуватимуть нові паспорти і намагатимуться знову повернутись", - наголосив Сусіч.