Агропромислова компанія "Миронівський хлібопродукт" (МХП) українського підприємця Юрія Косюка останнім часом неодноразово ставала героїнею публікацій низки європейських ЗМІ. Причина в тому, що компанія знайшла спосіб суттєво збільшити експорт курятини з України до ЄС.

Куряча грудинка з кісткою та без

Зона вільної торгівлі (ЗВТ), яку передбачає угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом, дозволяє українським підприємствам експортувати до ЄС майже всі категорії м'яса птиці за нульовими тарифними митами лише в обсягах, встановлених квотами. Цей обсяг становить 18,4 тисячі тонн на рік у 2019-му (2021 року він досягне 20 тисяч тонн і зберігатиметься на такому рівні). Додаткові 20 тисяч тонн передбачені для заморожених тушок.

Однак МХП, за власними даними, експортувала минулого року до ЄС близько 100 тисяч тонн курячого м'яса. Австрійська газета Kurier пояснює такі великі обсяги схемою, яку видання назвало "обходженням імпортних правил ЄС". А саме: українська компанія експортувала до ЄС курячу грудинку з кісткою, на яку немає тарифних мит. Далі МХП на своїх переробних потужностях у Нідерландах і Словаччині кістку відділяла і продавала на території Євросоюзу уже філе грудинки, а це найдорожча категорія м'яса. Як писало брюссельське видання Politico, фермери в ЄС жаліються, що українські виробники підривають їхній бізнес "цією хитрою лазівкою в законі".

У прес-службі МХП підтвердили DW практику експорту до ЄС грудинки з кісткою і подальшого відділення кістки. Однак запевняють, що вона відповідає законодавству ЄС. "МХП не використовувала лазівку, як стверджують окремі люди. МХП діяла завжди у відповідності до законодавства ЄС", - зазначила речниця компанії Анастасія Соботюк.

Перегляд квот на український експорт

Україні і справді вдалося різко збільшити експорт м'яса птиці до ЄС. Якщо у 2016 році, коли почала діяти ЗВТ, його обсяги становили менше 50 тисяч тонн на рік, то у 2018-му, за даними Євростату, вони перевищили 123 тисячі тонн. Збільшення відбувалося переважно завдяки одній категорії м'яса - з 3,5 тисяч тонн у 2016 році до понад 55 тисяч тонн у 2018-му. 

Ідеться про частини тушок курей, які позначаються в переліку категорій м'яса птиці як "інші". Свіжі та заморожені, вони становлять дві категорії курячого м'яса, на які у ЄС для України не має ні квот, ні мит. І оскільки митні органи кількох країн ЄС не знайшли порушень в діях українських експортерів, то Єврокомісія пішла на екстраординарний крок, аби зупинити таку стрімку експансію. Вона ініціювала переговори щодо внесення змін до параметрів тарифних квот, які регулюють торгівлю м'ясом птиці. Єврокомісія та Україна вже досягли домовленості, з'ясувала DW з джерел з обох сторін.

Тепер дію квот буде поширено і на дві товарні категорії, на які зараз немає взагалі жодних обмежень. Водночас загальна квота на експорт м'яса птиці після набуття чинності угодою збільшиться до 70 тисяч тонн замість близько 20 тисяч тонн зараз, розповів DW співрозмовник, обізнаний з ходом переговорів. У той же час джерело DW у Єврокомісії висловило вневненість, що домовленість обмежить імпорт м'яса птиці до ЄС і збереже його у погоджених межах. Слова джерела підтверджують, що це питання для ЄС є "дуже делікатним".

Суперечлива перемога Києва

Якщо такі видання як Politico цю домовленість подають як перемогу Києва, українська сторона іншої думки. "Насправді на поступку йдемо ми, укладаючи таку угоду. Якби ця угода не укладалася, то українські експортери м'яса птиці і далі могли б користуватися нині чинними параметрами угоди про асоціацію, які би дозволяли імпорт до ЄС окремих категорій курятини без будь-яких квот", - заявив DW керівник торговельної секції представництва України при ЄС Назар Бобицький.

Зараз сторони готують підписання угоди. З українського боку це може зробити виконувачка обов'язків міністра агрополітики Ольга Трофімцева. Щоправда, повноваження на це їй надавав іще Петро Порошенко, коли був президентом. Чи не змінить свою думку його наступник Володимир Зеленський, який 4-5 червня відвідує з першим закордонним візитом Брюссель, поки невідомо. З боку ЄС підписує Рада ЄС. Після цього угоду повинні будуть ратифікувати Верховна Рада та Європарламент.

Слід зауважити, що попри зростання товарообігу Україна минулого року так і залишилася на третьому місці за обсягами імпорту м'яса птиці до ЄС, постачаючи у 2,5 рази менше, ніж Таїланд або Бразилія. Зі свого боку, ЄС продає в Україну більше м'яса птиці, ніж купує - майже 180 тисяч тонн.

Кредит на гроші платників податків

Компанія Косюка нарощує свою експансію в ЄС завдяки не лише експорту, але і купівлі словенського виробника курятини Perutnina Ptuj. На це вона хотіла залучити 100 мільйонів євро кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

22 травня рада директорів ЄБРР мала розглянути цей кредит. Того ж дня газета Kurier написала, що її "викриття експортних трюків МХП" мало істотні політичні наслідки - ЄБРР начебто відмовив українській компанії у позиці. Видання навело слова євродепутата з фракції Зелених Томаса Вайца (Thomas Waitz), який привітав рішення банку не виділяти гроші платників податків на сприяння "встановлення цим концерном монополії".

"Миронівський хлібопродукт" поспішив заперечити цю інформацію. А у прес-службі ЄБРР заявили DW, що рішення просто відклали. "Проект не розглядався радою директорів ЄБРР, і нову дату (її засідання. - Ред.) призначили на 19 червня", - пояснив речник банку.

Бобицький, зі свого боку, переконаний: якщо ЄБРР відмовить у кредиті, то це може стати "дуже тривожним і негативним сигналом". За його словами, це означатиме: якщо український експортер досягає успіху на ринку ЄС і стає "серйозним конкурентом" на ньому, то його можуть позбавити вигідного кредитування європейських фінансових інституцій.

Поки банк розглядав запит на кредит, МХП у квітні цього року вже закрив угоду з придбання 90 відсотків словенської компанії, заплативши за це 220 мільйонів євро. Тепер українська компанія хотіла би спрямувати кредит ЄБРР на оптимізацію свого боргового портфеля.

Маркування продукції у ЄС

Дії МХП можуть призвести до ще одного наслідку, який матиме значення для всього Євросоюзу. До справи підключився навіть уряд Австрії. Занепокоєння Відня викликало те, що філе курячої грудинки, яке МХП продавав у ЄС, після переробки вже не маркувалося як таке, що походить з України. Цю ситуацію в квітні тодішня австрійська міністерка сталого розвитку Елізабет Кестінґер (Elisabeth Köstinger) обговорила зі своїми колегами на полях Ради ЄС. Вона хоче, аби наступна Єврокомісія, яку сформують за підсумками виборів до Європарламенту, запропонувала зміни до маркування продуктів у ЄС. "Треба забезпечити, щоб споживачі в Австрії та в усьому ЄС мали шанс бачити, звідки походить м'ясо", - пояснило джерело DW у дипломатичних колах.