Здорожчання енергоресурсів змусило українців замислитися над тим, скільки грошей втрачається через холодні стіни, протяги та вікна зі щілинами. Думає над цим і влада - в Україні вже майже три роки діє програма так званих "теплих кредитів". На тлі загострення газового протистояння з Росією у 2014 році український уряд почав заходи щодо підтримки населення у запровадженні енергоефективних технологій. За гучною назвою, утім, стоять досить приземлені речі - переважно йдеться про утеплення житла та закупівлю твердопаливних котлів. DW дослідила, що стоїть за офіційною статистикою, і чи можна вважати започатковану восени 2014 року програму "теплих кредитів" вдалою.

Програма енергоефективності в цифрах

За наданими DW даними агенством Держенергоефективності України, станом на 28 серпня, за час дії "теплих кредитів" ними скористалися майже 320 тисяч сімей - на суму в майже 4,2 мільярда гривень. Серед них - більше тисячі об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), де мешкає 80 тисяч родин. За вісім місяців поточного року сума виданих позик перевищила сукупне фінансування, надане у 2016 році, та становила майже півтора мільярда гривень.

"Питання кредитування за сучасних умов не викликає довіри у суспільстві, тож можна констатувати, що це є позитивним аспектом у реалізації політики енергозбереження в житловому фонді ", - прокоментувала DW експертка з житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Юлія Чеберяк.

У грошовому вираженні найбільше кредитів за роки дії програми взяли на Львівщині, майже 380 мільйонів гривень. Дещо менше - у Києві та Київській області. Трійку лідерів із відчутним відривом "закриває" Сумщина, де позик взяли на 310 мільйонів гривень. Найменше - у південних Миколаївській та Херсонській областях, а також у Луганській області. Середній показник по всій країні - близько 175 мільйонів гривень.

Позитивний ефект

"Утеплення будинків - це найбільш витратний захід, як і встановлення котлів. У цих заходів - найвища вартість та найвищий термін окупності", - пояснює DW пріоритети щодо робіт на покращення енергоефективності експертка "Асоціації енергоаудиторів" Вікторія Коваленко. Утім, зазначає вона, саме вони є найбільш дієвими.

Від запуску програми уряд разом із проектами USAID та IFC проводить опитування задля оцінки ефективності її виконання. На сьогодні доступні дані щодо опалювального періоду 2015 року. Вони вказують на те, що середня економія тепла у домогосподарствах та ОСББ становила близько 125-190 кубометрів газу на місяць для приватного будинку, за утеплення стін чи встановлення негазових котлів. Майже всі учасники кажуть про позитивний ефект програми, розповідає начальник Управління державної експертизи Держенергоефективності Роман Марецький.

Утім, експерти радять починати теплову модернізацію із так званого енергетичного аудиту, під час якого фахівці оцінюють, як краще забезпечити збереження тепла та заощадження ресурсів у кожному конкретному випадку. "Для кожної будівлі комплекс заходів визначається індивідуально і зазвичай відрізняється за переліком робіт, сумою коштів та часом окупності", - додає представниця ОПОРИ Юлія Чеберяк. При цьому власник самостійно вирішує, що і як робити та на що саме варто взяти кредит.

Фінансовий аспект

Держава фінансово підтримує громадян, які вирішують це зробити, та відшкодовує до 40 відсотків позики, але не більше 14 тисяч гривень, йдеться на сайті Держенергоефективності. Фінансування здіснюється через державні "Ощадбанк", "Укргазбанк" та "Укрексімбанк", у лютому 2017 року до них додався націоналізований "Приватбанк".

На початку роботи програми чимало українців остерігалося брати "теплі кредити" - за перші 11 місяців кредити взяли близько 23 тисяч сімей. Загальна сума становила тоді лише 400 мільйонів гривень, а на інтернет-форумах громадяни висловлювали занепокоєння, що держава може "кинути", як це було з програмою молодіжного житлового кредитування. Після першої хвилі держпідтримки іпотек її фінансування майже припинилося, тож борговий тягар повністю ліг на позичальників.

Графік надання державних коштів на "теплі кредити"  за 2014-2017 роки також нагадує східці. Через високий попит виділені урядом фінанси закінчувалися посеред бюджетного року, тому програму на певний час припиняли. Приміром, цьогоріч аж до березня кошти на кредити видавалися дуже повільно через узгодження процедурних питань. Утім, продовжують діяти програми в регіонах - задля здешевлення "теплих кредитів" надають додаткову компенсацію з місцевих бюджетів.

"Теплі кредити" видає безпосередньо банк. Оскільки "отримання безповоротної фінансової допомоги від держави здійснюється без участі чиновників у прийнятті рішення, то можна стверджувати про відсутність ризиків корупції на цьому етапі", - наголошує Чеберяк. У розмовах з DW позичальники "теплих кредитів" загалом позитивно оцінили співпрацю з банками, та зазначають, що їм відомі випадки відмови від надання позики. Утім, ідеться про виключно формальні міркування, як-от сумніви у джерелах доходів, обсягу статків чи надійності прохача.

Перспективи програми

Марецький зазначає, що український уряд та його відомство наразі працюють над тим, щоб "теплі кредити" працювали і в 2018 році. Опитані DW експерти вказують, що попри позитивні досягнення зупинятися на цьому не варто. "Багато хто зараз зацікавлений у альтернативній енергетиці. У неї, звісно, є свої плюси та мінуси, але це перспективно, зокрема щодо екології", - каже Коваленко.

Говорять і про важливість комерційного обліку енергоресурсів - тобто, щоб споживач платив за показниками лічильників, а не узагальненим тарифом. Тоді, переконані спеціалісти, українці будуть більш мотивовані економити власні кошти та ресурси. "Наступними кроками уряду мають стати запровадження ринкових відносин та розвиток конкурентного середовища у сфері виробництва та постачання комунальних послуг, збільшення частки використання альтернативних джерел енергії, монетизація субсидій", - узагальнює необхідні заходи фахівець Чеберяк.