У США загострились дебати щодо заборони на в'їзд для біженців та громадян семи переважно мусульманських країн, яку запровадив своїм указом президент Дональд Трамп. Критиків непокоїть манера, в якій ухвалено рішення: в підготовці та обговоренні президентського указу брало участь лише вузьке коло осіб - членів Ради національної безпеки (РНБ), включно зі старшим радником Трампа Стівеном Бенноном, якого прийняли до цього органу всупереч колишнім правилам.

Судячи з усього, в адміністрації президента багатьох не влаштовувало те, що ніхто не поцікавився їхньою думкою щодо такого дражливого питання. Чому Трамп зміг прийняти рішення практично самостійно, не обговорюючи його з Конгресом, - в матеріалі DW.

Повноваження президента США

Президент в Сполучених Штатах - глава виконавчої влади, йому підпорядковуються близько чотирьох мільйонів чиновників. Він може дати розпорядження підлеглим, що вказує, як їм виконувати свої обов'язки. Дослівно таке розпорядження називається "виконавчим указом" або декретом і має силу закону.

За винятком одного, всі президенти, починаючи з Джорджа Вашингтона, користувались правом видавати укази. Їх особливість полягає в тому, що ні в конституції, ні в федеральних законах рамки таких декретів не встановлені. Згода Конгресу для видавання указів не потрібна, хоч на практиці декрети спирались на відповідні постанови парламенту.

Хто може зупинити президента: суди та Конгрес

Президент США має широкі повноваження, але він не всевладний. Його укази можуть скасувати суди. За прикладами далеко ходити не треба: під час президентства Барака Обами обидва його декрети були скасовані у такий спосіб. Ось і проти міграційного указу Трампа, який вийшов під номером 13767, подали одразу кілька позовів в різних штатах США. Їх розгляд вже дав певний результат.

Федеральна суддя Енн Макдоннеллі в Нью-Йорку призупинила дію окремих положень указу. Згідно з її попереднім рішенням, осіб, які мають чинну американську візу чи грін-карту, мають впустити на територію США. Аналогічні обмеження наклала й суддя штату Вірджинія. Але обидва рішення ухвалювались квапливо, вони попереднього характеру та не містять висновку щодо того, чи порушує указ Трампа конституцію країни.

Водночас Конгрес має можливість непрямим чином вплинути на ситуацію. У разі незгоди з діями президента парламентарі можуть ухвалити закон, що анулює декрет господаря Білого дому. У відповідь президент може накласти на той закон вето. Але останнє слово залишається за Конгресом - він має право подолати президентське вето двома третинами голосів конгресменів та сенаторів.

Хто незадоволений забороною?

Проти міграційного указу Дональда Трампа виступила частина його підлеглих. І не без наслідків для себе. 30 січня Трамп звільнив виконуючу обов'язки генерального прокурора США Саллі Єйтс (вона працювала в адміністрації Барака Обами), заявивши в соцмережах, що вона "зрадила міністерство юстиції", відмовившись обстоювати указ в судах.

Прямо чи посередньо своє невдоволення указом висловили претендент на пост держсекретаря Рекс Тіллерсон, а також недавно затверджений на посту міністра оборони Джеймс Меттіс. Низка провідних політиків Республіканської партії були обурені тим, що самі взнали про запровадження указом відповідних обмежень лише з повідомлень ЗМІ.

Направленні до суду позови можуть отримати серйозну підтримку кількох великих компаній з Кремнієвої долини. Компанії Alphabet (Google), Airbnb та Netflix пообіцяли підготувати експертний висновок на підтримку позову проти міграційних указів Трампа. Приєднатися до позову має намір і концерн Amazon.

Скількох людей це зачіпає?

Указ передбачає тимчасову - на 120 днів - заборону на в'їзд до США для біженців. Це зачепить близько 20 тисяч людей, які потребують захисту, підрахували в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців. Безстроково призупинено прийом біженців з Сирії. На 90 днів закритий в'їзд в США для громадян семи країн переважно з мусульманським населенням - Сирії, Іраку, Ємену, Ірану, Сомалі, Лівії та Судану.