1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як Україна програла футбольно-інформаційну «битву під Полтавою»

29 вересня 2011 р.

Коли клуб «Ганновер» вирушав на матч до України, футболістам мали вручити довідкові матеріали про Полтаву. Їх нині оприлюднює Deutsche Welle. Схоже, що країну-господаря «Євро-2012» сприймають як «скриньку Пандори».

"Полтаву має знати кожен..." - Süddeutsche Zeitung
"Полтаву має знати кожен..." - Süddeutsche ZeitungФото: picture alliance/dpa

Футболіст Ян Шлаудраф сповнений приємних очікувань. Така подорож є однією з «прекрасних сторін» Ліги Європи, каже бомбардир. «Ну, коли б ще нормальна людина поїхала до Полтави?» Він такий не один. На виїзному матчі з полтавською «Ворсклою», який відбудеться 29 вересня, команду «Ганновер 96» супроводжують близько 500 уболівальників. 150 мали полетіти до Києва у четвер чартерним рейсом, а звідти – автобусом до Полтави .

Решта захотіли добиратися на власний ризик - літаком, автомашиною або залізницею, хоча цей машрут через Берлін та Варшаву, а потім Київ є доволі довгим. Їхня подорож – перший тест на готовність України приймати фанів «Євро-2012» . Але репутацію українських господарів напередодні цієї подорожі було дещо зіпсовано.

Заочне знайомство з невідомим краєм

Надія ганноверського клубу в Лізі Європи - бомбардир Ян Шлаудрафф

Одразу після жеребкування 26 серпня у Лізі Європи, коли «Ганноверу» випало зустрітися із полтавською «Ворсклою», газета «Зюддойче Цайтунґ» звернула увагу на те, що хоча провінційний клуб нікому не відомий, але саме місто має неабияку історію: «Полтаву має знати кожен, хто цікавиться східноєвропейською історією. Там, під Полтавою, 1709 року відбулась велика битва, в якій російська армія, очолювана царем Петром I, одержала перемогу над шведами…» Газетярі натякають, мовляв, не повторити б «Ганноверу» долю шведів.

Оскільки Полтава ще ніколи не грала в єврокубках, вона є темною конячкою для німецького клубу. Але ганноверські гравці і тренер заінтриговані не стільки майбутнім матчем проти маловідомого суперника, скільки обставинами подорожі в українську глибинку та специфікою цієї країни. У підготовці подорожі клуб допоміг їм корисною інформацією.

Перед грою на веб-сторінці «Ганновера» розмістили туристичну довідку для фанів. Ось декілька уривків.

«Уникайте нічних поїздок на автомобілі. В зв'язку з поганим станом доріг, відсутністю дорожньої розмітки та частими непередбачуваними перепонами на шляху існує підвищена аварійна небезпека…»

***
«Більшість туристів розповідають про Україну як про безпечну для подорожей країну. Однак з деякого часу побільшало нападів на іноземців, особливо неєвропейської зовнішності…»

***
«Авіапасажири останнім часом повідомляють про дедалі більше випадків крадіжки багажу або переритих валіз, особливо після прибуття до аеропорту «Бориспіль». Тому настійливо рекомендується під час подорожей до України та з України везти цінні речі та документи виключно в ручній кладі, а валізи замикати на ключ…»

***
«Час від часу туристи повідомляють про те, що міліція, прикордонники та митники або інші представники держави змушували їх сплачувати якісь тарифи або штрафи, правові обґрунтування яких є сумнівними…»

Як виявилося, першоджерелом інформації, яку поширив ганноверський клуб, є Міністерство закордонних справ Німеччини. На його веб-сторінці Deutsche Welle знайшла ще ширшу довідку про Україну для туристів, включно з наведеними фактами. «Ганновер» лише зробив те, що зробив би будь-який німецький турист перед поїздкою до невідомої країни - зазирнув до веб-сторінки МЗС.

«За» та «проти»

Прокоментувати, наскільки достовірними є факти у довідці «Ганновера 96», Deutsche Welle попросила керівника кельнського туристичного агентства entdecke.net, яке організовує тури німецьких уболівальників до України, зокрема, на «Євро-2012». Олександр Коцюба вважає, що в якості вказівок для футбольних уболівальників ця інформація є цілком нормальною. Однак, за словами експерта, те саме можна написати й про інші країни.

«Дещо у довідці є справедливим, багато чого перебільшено, але здебільшого це кліше та інформація з інтернету. Це пишуть люди, які ніколи не були в Україні, шукають її на карті світу в Сибіру та стверджують, що все знають»,- каже Коцюба. А перш ніж писати про расизм, «слід було б спочатку подивитись у своїй країні та поговорити з місцевими». Винятки ж є скрізь, продовжує він.

Нападник Ворскли Ахмед ЯнузіФото: picture alliance/dpa

Керівник турагентства, у свою чергу, пропонує точку зору очевидця, журналіста Андре Мюнніха. Після матчу Ліги Європи «Карпати» (Львів) – «Борусія» (Дортмунд) той написав: «Україна до Євро готова. Нехай не всі стадіони збудовано, а інфраструктура вимагає поліпшень – населення, схоже, буде гарантом запальних, емоційних та чесних змагань із вражаючою рамковою програмою».

Екстремальні враження

Подорож до Полтави вимагала від ганноверської команди «спеціальної підготовки», а у середу її чекав абсолютний атракціон - приземлення на військовому аеродромі. Оскільки ганноверські менеджери не ризикнули їхати з Харкова до Полтави на автобусі, через «погані дороги». Курйозною була причина однієї проміжної посадки. У Харкові до борт-команди підсів штурман, щоб допомогти пілотові посадити літак. Здивуванню менеджера клубу з Нижньої Саксонії Йорґа Шмадтке не було меж: «Це найнезвичніше, що колись траплялося за всю мою кар'єру».

Приземлитися футбольна делегація повинна була до 16-ї години, повідомляє агентство dpa, тому що злітна смуга коротка та не освітлюється. Фани заспокоїлись лише коли веб-сайт «Ганновера 96» близько 13-ї години середи написав: «Гравці благополучно сіли у Полтаві».

Імпорт м'яса не дозволений

Менеджмент «Ганновера» ухвалив нестандартне рішення - взяти з собою до України кухаря. Звістку про це в Німеччині на всі смаки коментували Bild та інші видання. На борт чартерного літака були завантажені макарони, молочна рисова каша та інші продукти. «Гравці бояться, що їм в Україні щось підмішають в їжу?» - запитує ганноверська газета «Нойє Прессе».

Чому так сталося, речник ганноверського футбольного клубу Алекс Якоб прокоментував стисло: це «з міркувань обережності». Повар Кристоф Рау пояснив, що «їжа в Україні дуже жирна та із великим вмістом олії». Італійською оливковою олією вищої якості, соусами, спеціями, борошном та крупнозерновим рисом, корицею та ваніллю – також запаслися ще у Німеччині. Однак німецьке м'ясо українські митники провозити не дозволили, пише Bild з посиланням на повара Рау. В зв'язку з цим кухареві в Полтаві підшукали перекладача – для закупівель.

Сорочинський ямарокФото: picture alliance/dpa

Інформаційна прогалина не заповнена

В результаті перед футбольними фанами з публікацій у пресі та на веб-сайті клубу постала дикувата, криміногенна і дещо кумедна країна, в якій наступного року проводитиметься чемпіонат Європи. Розвіювати страхи Україні треба активніше, вважають оглядачі. Представниця фан-клубу ґельзенкірхенського «Шальке» Сузанне Франке запитує: А чому б клубам або містам в Україні, які приймають матчі, не прийти і самим не висловити свої туристичні рекомендації?

Франке радить клубам і містам надсилати за кордон інформацію туристичного характеру про себе. Інакше в інформаційному полі довкола них та України будуть домінувати штампи, сказала активна уболівальниця  в інтерв'ю Deutsche Welle. Вона впевнена, що хоча в Україні й існують тенденції щодо неприязного ставлення до іноземців, треба дуже ретельно розрізняти між містами й районами, де ці прояви можуть траплятися.

Слід адресувати цю інформацію потенційним туристам, впевнена Франке: «Наприклад, якщо є справді райони, де це може спостерігатися, де гостей-уболівальників можуть спіткати негаразди, бо часто хулігани проживають в певному районі, то треба на це вказувати. Або казати: їдьте лише у такий-то район, тут прекрасні готелі!» Тільки для цих порад, наголошує вона, потрібно знайти обов'язково дуже вмілого перекладача, в якого б німецька була рідною.

Автор: Захар Бутирський
Редактор: Леся Юрченко

Розвіювати страхи Україні треба активнішеФото: Picture-Alliance/dpa
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW