В Україні здійснено другу спробу звільнити від оподаткування імпорт військової продукції. У неділю, 1 березня, президент Петро Порошенко підписав відповідний закон. Від податку на додану вартість звільняється продукція оборонного характеру, до якої серед іншого належать безпілотники, бронеавтомобілі, оптичні прилади, але також артилерія, ракетні пускові установки, автоматична стрілецька зброя, вибухові речовини й боєприпаси. Дія закону не поширюється на продукцію, країна походження якої визнана державою-окупантом або агресором.

В цілях імпортозаміщення

В офіційному повідомленні державний концерн "Укроборонпром" привітав таке рішення. На підприємстві сподіваються, що це допоможе "прискорити процес імпортозаміщення, ініційований керівництвом концерну після припинення торгівельних відносин з Росією".

Позитивно його оцінюють й експерти. "Будь-які заходи, спрямовані на спрощення роботи оборонної галузі у нинішній ситуації, важливі", - зауважив колишній заступник генерального директора "Укроборонпрому" та директор центру антикризових ініціатив Максим Глущенко. За словами заступника директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Антона Міхненка, цей закон має дозволити Україні "купувати те озброєння, яке у нас не виробляється чи могло би вироблятися з кимось у кооперації".

Як стверджує Глущенко, відсоток залежності від імпортних комплектуючих у різних галузях може сягати 60 процентів. "Укроборонпром" заявляє, що вживає заходів з імпортозаміщення, але успіхи поки що незначні - не більше 30 відсотків від того, що ми отримували з Росії", - уточнює експерт. Він наводить дані, що у РФ Україна купувала близько 30 тисяч різноманітних комплектуючих та агрегатів. Найбільш залежними Глущенко називає ракетобудування та авіаремонт.

Лише в окремих галузях залежність невисока. "Є зразки, що виробляються практично цілком в Україні, як, наприклад, танк "Оплот". Але це швидше виняток, ніж правило", - зауважує Глущенко. "На сьогодні замкнений цикл у бронетанковій галузі, - говорить, у свою чергу, Міхненко. - Відносно замкнений цикл є у створенні високоточного озброєння - його виготовляє конструкторське бюро "Луч". Це київське підприємство розробляє і випускає в першу чергу протитанкові ракетні комплекси й цілу низку керованих та некерованих ракет.

Чи є оборонно-промисловий комплекс?

Попри наявність великої кількості підприємств та новітніх розробок, Україна не може забезпечити себе зброєю повністю. "Ми не можемо створити повний цикл розробки і виробництва всього спектру озброєння, потрібного країні, - пояснює Антон Міхненко. - Оборонна промисловість України - це шматок від радянської. В СРСР був оборонно-промисловий комплекс, а в нас залишилась лише оборонна промисловість". Тому співрозмовник DW закликає проаналізувати, що Україна може самостійно виробляти, що в кооперації з іншими країнами, а що доведеться купувати за кордоном.

Незважаючи на те, що Україна виробляє бронетехніку, нещодавно Київ закупив британські бронеавтомобілі Saxon. Повідомлялося, що в лютому вже надішли 20 таких машин, очікується надходження ще 55. Згідно з повідомленням на сайті "Укроборонпрому", постачання українській армії розроблених у Харкові бронемашин "Дозор-Б" розпочнеться в березні. Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова планує впродовж року виробити 50 одиниць цієї техніки.

Крім того, Кременчуцький автомобільний завод випускає нові бронеавтомобілі "Кугуар" та "Спартан". Щоправда, стосовно цих машин лунало багато критики. За словами голови правління волонтерського об’єднання "Народний тил" Георгія Туки, бійці, з якими він спілкувався, підтверджують, що "Кугуар" та "Спартан" ще треба "доробляти і доводити до розуму".

За словами Антона Міхненка, головна потреба полягає у високотехнологічній продукції. "У першу чергу нам сьогодні потрібні прилади нічного бачення, засоби зв’язку, системи розвідки й радіоелектронної боротьби", - уточнює український експерт. З того, що Україна виробляє, передусім потрібне високоточне озброєння та протитанкові засоби. "Їх завжди потрібно багато", - пояснює Міхненко.

Переважно ще радянська техніка

Детальна інформація про те, наскільки забезпечені озброєнням сили, задіяні в АТО, є засекреченою. Навіть загальні дані отримати важко. Якісь висновки можна робити лише на підставі цифр, що їх регулярно наводить "Укроборонпром". У лютому концерн повідомив, що понад дві тисячі одиниць техніки пройшли ремонт на його підприємствах і потрапили у війська.

Що ж стосується випуску нових озброєнь, то за минулий рік українськими підприємствами випущено п’ять танків "Оплот", цього року планують виробити 40 таких машин, наступного року - 120. Самі виробники від будь-яких коментарів відмовляються.

"Це мало, це дуже мало, коли потреба набагато більша", - прокоментував Міхненко результати роботи "Укроборонпрому". "Якщо порівнювати з радянськими часами, то ці підприємства працюють не в повному обсязі", - наголошує експерт. При цьому він звертає увагу на той стан галузі, до якого її довели. "24 роки в Україні розвалювали оборонну промисловість. Що ми можемо від неї вимагати? За нинішніх умов концерн намагається діяти", - додає Антон Міхненко.

Волонтери характеризують оснащення бійців зброєю як доволі сумне. За їхніми словами, більшість зброї ще радянських часів. Про нову українську техніку голова правління благодійного фонду "Віс Пасем" Олександр Сурков нічого не зміг розповісти. "Можливо, вона десь у когось існує теоретично, - сказав у коментарі DW Георгій Тука. - Мені про це невідомо, ніхто про такі випадки не розповідав. Чи виробляється вона взагалі? Якщо виробляється, то куди вона дівається - це загадка". Тука розповідає, що волонтерам навіть доводиться "купувати за власні кошти нормальні гвинтівки з нормальними набоями, прицілами, і відправляли хлопцям на передову".

Проблеми галузі

Максим Глущенко зауважує, що говорити про зміни в роботі "Укроборонпрому" ще зарано, але вважає, що концерну треба зосереджуватися на питаннях стратегічного розвитку галузі, наприклад, розробці нових видів озброєнь, налагодженні їх виробництва чи створенні привабливих умов для інвесторів. "А для модернізації танків Т-64, потрібних у великій кількості на фронті, така адміністративна надбудова як "Укроборонпром" не потрібна", - вважає екс-заступник гендиректора ДК.

Антон Міхненко, у свою чергу, пропонує запровадити посаду віце-прем’єра з оборонної промисловості. Оскільки крім "Укроборонпрому", підприємства, які залучені до виробництва військової техніки, перебувають у підпорядкуванні Національного космічного агентства та інших структур. "Потрібно, щоб керувала особа, яка є вищою, ніж державний концерн "Укроборонпром", - вважає Міхненко. Обидва українських експерти сходяться на думці, що розвиток оборонної індустрії може стати двигуном для всієї промисловості країни.