Із початком будівництва у Німеччині газопроводу "Північний потік-2" Україна та країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) все більше непокояться через свою енергетичну безпеку. Протидію новому газопроводу останнім часом зробило своїм пріоритетом не лише керівництво української держави. Для координації своїх зусиль 25 травня у Брюсселі зібралися чільні представники держав і газових компаній України, Польщі, Словаччини, а також Єврокомісії.

Домашні завдання для Києва

Всіх їх об'єднує спільна ціль - не лише зупинити новий прямий трубопровід з РФ до Німеччини, але взагалі зберегти роль ЦСЄ та України як "газових воріт" Європи. За словами віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича, щодо цієї мети в ЄС панує цілковитий консенсус, транзит Україною підтримують всі держави об'єднання.

Водночас кожна сторона намагалася на конференції донести різні меседжі. Представники України переконували, що ЄС може покластися на її газотранспортну систему (ГТС). За словами прем'єра Володимира Гройсмана, вона "здатна надійно та якісно забезпечити європейських споживачів необхідною кількістю природного газу". Голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв за допомогою цифр доводив, що українська ГТС більш гнучка за "Північний потік-1" та більш стійка до перебоїв за російську систему.

Хоча у присутніх серйозних сумнівів у перевагах української ГТС не було, вони неодноразово порушували тему її модернізації. "Після модернізації їхня система зможе надійно прослужити ще багато десятиліть", - зазначив Растіслав Нукович, генеральний директор Eustream, оператора словацької ГТС.

А політики і топ-менеджери з ЄС куди більше уваги приділили необхідності для України завершити реформу свого ринку газу у відповідності до норм Євросоюзу. За словами Шефчовича, найближчим пріоритетом є затвердження до липня проекту створення незалежного оператора української ГТС.

Виправдовуватися довелося Коболєву. За його словами, "Нафтогаз" зробив уже все можливе, виділивши транспортування в окрему дочірню компанію - "Укртрансгаз". Для демонстрації своєї позиції Коболєв обіграв англійську ідіому "слон у кімнаті". Вона означає важливе питання, про яке всім відомо, але яке ніхто не обговорює. "У нас є ведмідь у кімнаті (...) Я вірю, що це не агресивний ведмідь. Це розслаблений, нагодований ведмідь, якому доволі комфортно", - говорив Коболєв під сміх аудиторії. На увазі він мав те, що відокремленню ГТС від "Нафтогазу" заважає контракт з "Газпромом", який діє до кінця 2019 року.

Тристоронні переговори

Цей контракт регулює і транзит газу Україною, тож щодо майбутнього транзиту зараз немає жодної певності. У новому німецькому уряді наголошують, що після побудови "Північного потоку-2" транзитна роль України повинна зберегтися, і намагаються допомогти знайти компроміс.

До цього долучилася і Єврокомісія. Шефчович на початку цього тижня надіслав урядам України та Росії запрошення на тристоронні переговори. На них він хотів би завчасно досягнути домовленостей про транзит з 2020 року. Шефчович хоче обговорити основні параметри майбутнього транзиту, обов'язкові річні обсяги транзиту, рівні тарифів та гарантії. "Нам потрібно створити впевненість, що гарантії будуть залізними та їх поважатимуть", - наголосив Шефчович.

І недарма, адже довіри між Україною і Росією немає. У відповідь на запитання DW, на яких умовах можливий компроміс, Гройсман повторив, що РФ є абсолютно ненадійною у дотриманні своїх зобов'язаннях. "Сьогодні з боку Росії немає жодних гарантій, що вона буде виконувати свої будь-які зобов'язання", - додав він. А ось Коболєв у розмові з DW продемонстрував більшу відкритість до діалогу: "Ми готові до перемовин". Їхньою умовою він назвав участь не лише представників уряду РФ, але також і "Газпрому". Коболєв також хотів би побачити пропозицію Росії "викладену, бажано, на папері". Адже, за його словами, пропозиція України давно розміщена на сайті "Нафтогазу".

Суперечності всередині ЄС

Примітно, що хоча "Північний потік-2" згадували часто, про те, як саме його зупинити, учасники конференції говорили мало. Хіба що керівник генерального директорату з енергетики Єврокомісії Домінік Рісторі нагадав про минулорічну пропозицію його установи: поширити дію законодавства ЄС і на "Північний потік-2". Рісторі повідомив про прогрес у переговорах щодо неї. Нагадаємо, у цьому питанні Берлін не погоджується з Єврокомісією. Щоправда, ухвалення пропозиції ще не обов'язково зупинить новий трубопровід, хоч і може зробити його менш привабливим.

Відверто незадоволеними виглядали поляки. Так, напередодні Єврокомісія вирішила не штрафувати "Газпром" за зловживання своїм домінантним становищем у ЦСЄ. У відповідь на це віце-маршал Сенату Адам Бєлан вимагав від Єврокомісії діяти на користь ЄС та його держав-членів, а не на користь компанії з іншої країни. Під критику Бєлана потрапив не лише Брюссель. "Економічні інтереси однієї країни не повинні здійснюватися за рахунок інших держав-членів чи цілих регіонів. "Північний потік-2" чітко йде проти цих правил", - сказав він, маючи на увазі, вочевидь, Німеччину. Польську позицію підсумував голова правління газової компанії PGNiG Пьотр Возняк: "Немає іншого шляху захистити наші права, крім як взяти справу в свої руки". Польщі потрібно п'ять років, аби вирішити проблему. За цей час планують побудувати туди газопровід з Норвегії, а також розвинути потужності для прийому скрапленого газу.

У той час як представників Берліна на конференції не було, Вашингтон осторонь не залишився. Приємною для учасників несподіванкою став виступ глави місії США при ЄС Адама Шуба, який не стояв у програмі. Шуб зачитав послання від держсекретаря Майка Помпео. "Уряд США категорично відкидає будь-яку думку, що "Північний потік-2" буде прийнятним, якщо Росія гарантуватиме мінімальні обсяги транзиту газу Україною", - зазначив він. Завершилося послання Помпео чи то застереженням, чи то погрозою. Він нагадав про ухвалений влітку 2017 року закон, який дає Вашингтону можливість запроваджувати санкції щодо компаній, діяльність яких стосується, зокрема, "Північного потоку-2".

Утім, інтересам країн ЦСЄ та України зберегти свою роль на газовому ринку загрожує не лише "Північний потік-2". Так, "Турецький потік" куди ближчий до завершення. Сумарна потужність цих двох газопроводів може скласти понад 85 мільярдів кубометрів. Минулого ж року транзит Україною становив 93 мільярди кубометрів. "Тож цей обсяг може бути заміщений, але без жодного резерву, і це чисте питання безпеки постачання, - зазначив генеральний директор словацької Eustream Растіслав Нукович. - Запасні потужності потрібні, і для цього українська система є ідеальною". Так говорити - в інтересах оператора словацької ГТС, яка є продовженням української. Однак Україна і справді має значні резерви, бо її потужності транзиту - до 146 мільярдів кубометрів на рік. Але проблема в тому, що для функціонування такої системи потрібні немалі ресурси. За даними Коболєва, мінімальним для цього є виторг у три мільярди доларів США на рік. А для цього потрібен транзит значних обсягів газу.