Ухвалена урядом України 27 грудня "Стратегія інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та міста Севастополя"  дозволить координувати діяльність органів української влади і громадянського суспільства з протидії російській пропаганді і наслідків анексії півострова Росією, заявляють офіційні особи. Натомість, деякі громадські активісти зі свого досвіду моніторингу виконання аналогічної стратегії щодо Донбасу, яка була ухвалена влітку цього року, стверджують, що сподіватися на успіх важко.

Реакція політиків

Одним із головних пунктів стратегії стане те, що політика реінтеграції має здійснюватися під гаслом "єдиного голосу", щоб заяви різних органів державної влади були скоординованими. У стратегії розкривається необхідність проведення моніторингових заходів, здійснення інформаційної кампаній для різних груп населення, а також низки інших заходів. Завдання стратегії - формування розуміння незаконності анексії півострова, кажуть в українському уряді. Також жителів Криму запевнятимуть, що Україна ніколи не визнає російської анексії Криму.

Ухвалення урядової стратегії інформаційної реінтеґрації Криму спричинили жваву реакцію політиків. Голова Меджлісу кримськотатарського народу і депутат Верховної Ради Рефат Чубаров заявив, що в документі враховані головні пропозиції Меджлісу, а саме - координація дій не лише між окремими урядовими структурами, а й громадськістю.

"У першу чергу ми маємо моніторити інформаційний простір щодо того, що відбувається в окупованому Криму, що там турбує людей і чого вони очікують від нас. Ми маємо інформувати громадян в окупованому Криму про права людини, щодо подій в Україні і розвінчувати російські ідеологеми, що Україна буде відновлювати свій суверенітет над окупованим півостровом", - сказав Чубаров.

Натомість, депутат Верховної Ради від "Опозиційного блоку", член комітету зі свободи слова та інформаційної політики Юрій Павленко вважає, що урядова стратегія стане лише "набором красивих і гарних фраз", які не спричинять жодних помітних змін. "Це намагання показати перед виборами, що влада, яка забула про Крим, про кримчан, самовідмовилась від захисту їхніх інтересів, вирішила сказати: "Та ні, ми за Крим!", - сказав Павленко. Він вважає, що раніше офіційний Київ вкрай неуважно ставився до кримських проблем, що врешті-решт і призвело до анексії півострова Росією.

Рефат Чубаров сподівається, що внаслідок впровадження стратегії інформаційної реінтеграції Криму відтепер "Україна почне говорити про півострів одним голосом". Перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова в інтерв'ю DW пояснила, що це означає використання органами влади єдиної термінології і узгоджених оцінок подій, що відбуваються в Криму і навколо анексованого Росією півострова.

Протидія пропаганді й донбаський досвід

Заступниця міністра нагадала, що від розробки до ухвалення стратегії інформаційної реінтеграції Криму минуло близько двох років. Вона пояснила це необхідністю узгодження тексту документу, використаної термінології та основних положень із чинним законодавством та з іншими урядовими структурами. Але критики діяльності Києва в його протистоянні із тим, що вони називають "інформаційною агресією Кремля проти України", стверджують, що урядові документи навряд чи сприяють практичному знешкодженню ворожої пропаганди та її впливу на свідомість мешканців непідконтрольних уряду територій та прилеглих до них районів.

Так, співголова луганської громадської організації "Права справа" Дмитро Снєгірьов повідомив DW, що попри ухвалення і початок реалізації влітку цього року стратегії інформаційної реінтеграції Донбасу, на підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей подекуди і досі лишається недоступним український телевізійний і радіосигнал, а радіо і телебачення Москви і проросійських "ДНР/ЛНР" вільно приймається місцевими мешканцями.

Пенсіонер з Краматорська, що за кількадесят кілометрів від контрольованого сепаратистами Донецька, Федір Ревенко сказав DW, що тут немає жодних проблем отримувати якісний сигнал донецької телевежі з програмами самопроголошеної "ДНР" та російських пропагандистських телеканалів в аналоговому і цифровому діапазоні. Аналогічні свідчення надали і мешканці прифронтової Авдіївки, яка є на відстані 12 кілометрів від Донецька. "Зараз все залежить від самої людини. Я, наприклад, дивлюся тільки українське телебачення, а не ті канали. А от мій сусід їх дивиться і щодня переповідає мені новини з того боку", - сказав Федір Ревенко.

Телевізійний наступ України

Натомість на сайті міністерства інформаційної політики міститься заява міністра Юрія Стеця про початок блокування телесигналу донецької телевежі і відновлення на прилеглій підконтрольній уряду території телевежі на горі Карачун для трансляції українських телепрограм. Еміне Джапарова стверджує, що блокування телесигналу сепаратистів виявилося складною технічною проблемою, а супротивна сторона постійно змінює частоти, уникаючи глушіння її телепрограм. "Виходить такий собі пінг-понг. Наша система глушіння не може гарантувати постійного і 100-відсоткового ефекту", - визнала Джапарова.

Вона запевнила, що стратегія інформаційної реінтеграції Криму вже впроваджувалася останніми двома роками і в її межах були збудовані ретрансляційні вежі поблизу адмінкордону з Кримом "Каланчак" і "Чонгар". Сигнал цих веж, за словами Джапарової, вже сьогодні дозволяє приймати українське телебаченні і радіо на території до Сімферополя. Але він не доходить до південного берегу Криму, для чого потрібні значно вищі і потужніші вежі.

Натомість, більшість кримчан може приймати сигнали понад 100 супутникових українських телеканалів. А також бачити спеціалізовані кримські телепередачі в мережі інтернет і по каналах популярного месенджера "Telegram", каже Джапарова.