9 листопада в німецькій столиці святкували 30-ту річницю  падіння Берлінського муру .  А точніше, завершували святкувати. Весь цей тиждень в різних районах і пам'ятних місцях міста відбувалися заходи з нагоди цієї події. Наприклад, на площі Александерплац, на яку 4 листопада 1989 року з протестом проти правлячого в НДР режиму прийшли понад півмільйона людей. Або поблизу колишньої штаб-квартири "штазі", яку в ті дні мирно захопили звичайні громадяни тодішньої НДР.

А центральний політичний захід цієї суботи за участю федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier), його закордонних колег і канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) відбувався в два етапи на території меморіального комплексу "Бернауер Штрасе".

Вистрибнув з вікна - і вже на Заході

Це місце в Берліні особливе. Кордон між Східним і Західним Берліном пролягав тут - так вже історично склалося - не посеред вулиці, як у всіх інших районах міста, а по зовнішній стіні будинків, що стояли на одному з її боків.

Будинки були на сході, а тротуар біля них - уже на заході. Після того, як 13 серпня 1961 року влада НДР перекрила кордон, чимало мешканців цих будинків утекли на захід, - вони  просто вистрибували з ще не замурованих вікон на тротуар, де їх зустрічали західноберлінські поліцейські.

Від 160-кілометрового Берлінського муру тут залишилося лише близько 70 метрів. Та не збереглися б і вони, якби 2  жовтня 1990 року - за один день до об'єднання Німеччини - влада на той час ще Східного Берліна не оголосила цей відтинок кордону пам'яткою старовини. Згодом тут було вирішено створити меморіальний комплекс, відкрито музей з оглядовим майданчиком на даху, а на місці церкви Примирення, яка заважала прикордонникам НДР і тому була зруйнована, побудували скромну капличку.

П'ять президентів в одному мікроавтобусі

Урочистий захід з нагоди  30-ї річниці падіння Берлінського муру був зовсім не помпезним, а натомість якимось буденним, без ретельної режисури. Його провели просто неба біля фрагментів муру, що збереглися.

З урочистими промовами ніхто не виступав. Натомість виступали школярі з різних країн, директорка меморіального фонду і колишня правозахисниця. Вона нагадала, наприклад, про те, що жителі НДР поспішали стати старими, оскільки тільки після досягнення 65 років, після виходу на пенсію, їм дозволяли виїжджати та відвідувати родичів в Західному Берліні та в Західній Німеччині.

Президент ФРН і його колеги з чотирьох східноєвропейських країн - Угорщини, Польщі, Словаччини та Чехії - прибули на "Бернауер Штрасе" разом, на одному мікроавтобусі. Штайнмаєр, квапливо виходячи з автобуса, ледь не впав, а чехові Мілошу Земану допомогли зійти на тротуар охоронці.

"Без мужності та волі до свободи поляків і угорців, чехів і словаків були б неможливі ні мирні революції в Східній Європі, ні возз'єднання Німеччини", - сказав Штайнмаєр, відкриваючи на території меморіалу пам'ятник внеску цих чотирьох держав в справу падіння "залізної завіси" і об'єднання Європи.

Дещо згодом, виступаючи на обіді на честь своїх гостей у палаці Бельвю, він відзначив також роль Вашингтона і Москви. "Без великої підтримки з Вашингтона, але і без сміливих і людяних рішень Михайла Горбачова історія не пішла б таким щасливим і мирним шляхом, - сказав Штайнмаєр. - Ми цього не забули й не забудемо".

Троянди і селфі канцлерки

Перед завершенням церемонії біля фрагментів Берлінського муру усім учасникам було запропоновано "продірявити цю стіну трояндами", які всі запрошені отримали на вході в меморіальний комплекс. Першими в щілини між плитами з бетону поклали свої троянди п'ять президентів, за ними канцлерка, голови Бундестагу і Бундесрату, бургомістр Берліна, а також інші офіційні та неофіційні гості заходу, серед яких було особливо багато молоді.

П'ять президентів після цього відбули на обід до палацу Бельвю, а всі інші пішли до каплиці Примирення, де відбувався другий етап урочистої церемонії з нагоди 30-річчя падіння Берлінського муру. До каплиці - лише кілька сотень метрів. Але процесія йшла довго. Анґела Меркель неодноразово зупинялася, щоб потиснути руки берлінцям, які стояли за огорожею, або щоб вони могли зробити з нею селфі.

У каплиці, де немає опалення, (всі сиділи в пальтах або куртках) атмосфера була камерною. Священники читали псалми і молитви, знову виступали школярі з різних європейських країн, зокрема й з України, а пісню про свободу заспівав під гітару чеський бард і колишній правозахисник Ярослав Хутка.

9 листопада - доленосний день в німецькій історії

Меркель, знявши попередньо пальто, теж виступила з невеличкою промовою в каплиці. За шість з гаком хвилин вона нагадала про підірвану церкву, що стояла на цьому місці до 1985 року, про порушення прав людини в колишній НДР, про жертви східнонімецького тоталітарного режиму і мирну революцію 1989 року. День 9 листопада канцлерка назвала "доленосним" для німців.

Цей день, заявила вона, "особливим чином відображає як найжахливіші, так і найщасливіші моменти німецької історії, цей день нагадує нам про необхідність рішуче протистояти ненависті, расизму й антисемітизму". Меркель мала на увазі історичний збіг. 9 листопада 1989 року відбулося падіння Берлінського муру, а 9 листопада 1938 року в гітлерівській Німеччині пройшли єврейські погроми, після яких, як нагадала Меркель, слідували злочини нацистів проти людства і Голокост.

Падіння Берлінського муру стало початком процесу об'єднання Європи. Але цінності, на яких вона сьогодні побудована, - свобода, демократія, рівність, правова держава, дотримання прав людини - не самі собою зрозумілі, їх треба знову і знову відстоювати, наголосила канцлерка.

На виході з каплиці Примирення всім учасникам церемонії роздали тонкі церковні свічки. Їх запалили, а потім поставили до решти фрагментів Берлінського муру, вшановуючи пам'ять жертв поділу Німеччини. 1989 року в НДР запалені свічки тримали в руках учасники антиурядових мітингів і демонстрацій, вони стали символом мирної німецької революції.

Баренбойм, діджей WestBam і президент Штайнмаєр

Фінальним акордом, кульмінацією урочистостей з нагоди річниці падіння Берлінського муру увечері в суботу стало народне свято - з шоу та феєрверком - на площі біля Бранденбурзьких воріт, де зібралися тисячі берлінців і гостей столиці. На сцені виступав оркестр під керівництвом музичного директора Берлінської державної опери маестро Даніеля Баренбойма, потім музику ставив відомий діджей WestBam - один з піонерів техно.

Але спершу до публіки звернувся Штайнмаєр. "Берлінський мур зник раз і назавжди, але в нашій країні постали  нові стіни. Стіни з розчарування, гніву та ненависті, мовчання та відчуження. Ці стіни не видно, але вони все одно розділяють людей", - сказав він. Але якщо Берлінський мур був зведений неправовим режимом, зазначив Штайнмаєр, то "ці стіни ми збудували самі, тому нам самим їх і зносити".