Відвертощі "сексота"

Наразі ще не усі справи колишньої держбезпеки розсекретили - імена активних поплічників Комітету державної безпеки Болгарії і надалі приховуються. "Коли моє прізвище було оприлюднене в списку співробітників спецслужб, я був дещо приголомшений,- розповідає болгарський журналіст.- Я супроводжував західних журналістів, які приїздили до Болгарії, і потім мав складати письмовий звіт і ставити під ним своє прізвище. Пізніше я дізнався, що це був лише початок. Їм були потрібні люди зі знанням іноземних мов, тож я мав бути завжди напоготові. Мене прикро вражає той факт, що в цьому списку немає людей, про яких я точно знаю, що вони співробітники органів держбезпеки".

Це історія радіожурналіста з Болгарії, який відпрацював 30 років на болгарському телерадіомовленні. Минулої осені комісія з відкриття архівів колишнього КДБ Болгарії надрукувала перелік неофіційних та офіційних співробітників болгарської держбезпеки. І він знайшов там своє прізвище.

Невідрубана "рука КДБ"

Список - лише маленька частинка опрацювання комуністичного минулого в Болгарії, але комісія тільки-но починає свою роботу, каже її член Єкатерина Бончєва: "Комуністична доба повинна бути опрацьована - причому, не лише з історичного і морального погляду. Треба зрозуміти і припинити взаємозв'язки - в політиці та економіці."

У Болгарії не було дисидентів, в Софії не відбувалося "празької весни" і "17 червня", як в Німецькій Демократичній Республіці. Як розповідає в своїй книзі "Занепад" Владімір Царєв, навіть демократичні зміни були здійснені рішенням партії і не без участі спецслужб. Значна частина звинувачених в репресіях обіймає нині ключові посади в політиці, економіці та громадському житті, впевнений автор: "Держбезпека брала участь у створенні демократичних партій і мала там своїх агентів впливу. Це від початку зашкодило болгарській демократії. Рука КДБ впливала на усе наше життя і, на жаль, ми її вчасно не встигли відрубати."

Болгарія показує приклад

Мрія Єкатерини Бончєвої - опрацювати усі матеріали 16 відділів колишньої спецслужби і передати до архіву для створення інституту національної пам'яті. В цьому зв'язку правозахисниця згадує про одну телефоннурозмову в 1990 році: "Якось увечері мені зателефонували і сказали, що з будинку міністерства внутрішніх справ вивозять документи. Цілі вантажівки з папками. Я взяла це до уваги, розповіла друзям і колегам, але ми нічого не вдіяли. Ми не спробували зупинити вантажівки. З нічого і виходить ніщо."

Болгарію жартома називали неформальною 16-ю республікою СРСР за її подібність до інших п'ятнадцятьох республік і значно сильніший, аніж міждержавний, зв'язок з Москвою. Це тим більше цікаво, що Софія нині почала відкривати неприємні сторінки своєї історії, пов'язаної зі спецслужбами, розсекречувати прізвища інформаторів. У більшості інших екс-республік, ймовірно, усе ще попереду.

Автор: Весела Владкова
Редактори: Захар Бутирський / Леся Юрченко