Львів'янка Ольга Тучак цього року вперше 25 грудня поспіхом не збирається на роботу. Вранці вона спокійно п’є каву, чекає, коли прокинуться діти, щоб без метушні поснідати усім разом. Для неї цей вихідний - це, перш за все, час для родини. Після сніданку вони всією сім'єю підуть до церкви. "На нічну месу не ходили, тому йдемо зараз. Потім, напевно, сходимо привітати батьків", - говорить Ольга. Розповідає, раніше їй доводилось відпрошуватись на роботі, щоб відпустили швидше. "Це - прекрасно, що Верховна Рада зробила нам такий подарунок, тепер Різдво справді буде схоже на свято", - каже жінка.

А от для молодого римо-католика Олексія Тараса, вихідний день 25 грудня це - передовсім можливість провести час з друзями, зізнається DW хлопець, але одразу виправдовується, що вечір напередодні Різдва віддав для родини та церкви. Після святкової вечері в колі сім'ї, сходив на "пастерку" - урочисту нічну месу в Українському католицькому університеті (УКУ), де святкування організовує римо-католицька громада імені Івана Павла ІІ. "Тут радісно, гарна затишна атмосфера свята. Хоча тут я вперше і перед тим переглядав відео, як тут все відбувається, а все одно цікаво", - каже він. Настрою, каже, додає і розуміння того, що 25 грудня тепер вихідний.

Корпоративи популярніші

Різдвяні святкування і нічна меса в УКУ відбуваються вже всьоме. Традиція незмінна: спершу українські скаути заносять віфлеємський вогонь, діляться ним з присутніми, запалюють лампадки. Відтак освячують фігурки вертепу.

При цьому все це супроводжується українськими колядками. Слова пісень присутнім роздають перед святкуванням. "Ми хочемо показати зразок як святкувати. Бо Святвечір це не тільки стіл, їжа і швидка молитва. За допомогою фігурок, вогню, ми показуємо вечерю як літургію приходу Господа до нас", - каже отець Григорій Драус.

Далі присутні діляться оплатком -  символічним прісним хлібом, котрий випікається у вигляді тоненьких пластинок з пшеничного борошна та води й використовується Римо-католицькою церквою під час богослужінь. При цьому ті, хто діляться таким хлібом, висловлюють одне одному побажання. Така традиція є нагадуванням Таємної вечері, коли Ісус Христос поділився хлібом зі своїми учнями. Олексій Тарас намагається взяти останнім, бо каже, їв вже вдома, хоча в УКУ йому приємно зробити це ще раз. "Оплаток - це напевно, єдина річ, яка відрізняється від православного різдвяного столу. Все решта у нас - таке ж: 12 пісних страв з кутею, колядки", - каже він. 

Таких як він, які прийшли послухати месу в УКУ, - зо дві сотні. Велика зала ледве всіх вмістила. Але така кількість, приблизно така сама, як торік. Отець Григорій Драус виглядає дещо розчарованим, адже сподівався, що через вихідний людей прийде більше. "Але видно, що люди на корпоративах. Думаю, і в майбутньому будуть використовувати цей вихідний для новорічних святкувань на роботі, а не для церкви. Та все одно тішимось, що держава зробила цей день вихідним, бо треба шанувати різні групи вірян в Україні", - каже священик. 

На більшу кількість парафіян сподіваються і в Латинському кафедральному соборі. Хоч там, у головному Римо-католицькому храмі Львова, завжди велелюдно. Та на ранкових месах 25 грудня без аншлагу. Отець Ян все ж сподівається, що пік припаде на 12 годину і прийде більше вірян. "Мені самому цікаво, як це спрацює: збільшить вихідний день кількість відвідувачів, чи ні. Це - шанс людям прийти до церкви. І тепер у них зникне відмовка: не прийшов, бо мусив працювати", - каже він.

Вихідний - шанс і для східного обряду

25 грудня Різдво відзначають і послідовники лютеранської і англіканської конфесій. Але в Україні найбільше саме римо-католиків - майже два мільйони вірян. На Львівщині їх найбільше. За даними міністерства культури, тут аж 170 римо-католицьких громад. Багато - в Хмельницькій (154), та Житомирській (141) та інших західних областях.

Дедалі більше ялинкових базарів з’являється у Львові перед католицьким Різдвом, а не Новим роком. В магазинах і меню ресторанів пропонують різдвяні страви і навіть готову кутю. Крім того, на головній площі Львова вже багато років різдвяний символ - "шопку" (макет стайні, в якій у Віфлеємі народився Ісус Христос), встановлюють напередодні 24 грудня. Раніше його ставили тільки до Різдва за східним обрядом, 6 січня. І навіть міський голова Львова Андрій Садовий вже кілька років поспіль відвідує різдвяну літургію в Латинській катедрі, щоб привітати католиків зі святом.

Позитивне ставлення до католицького Різдва на Заході України пояснюється традиціями, які склалися історично, говорить історик Ігор Лильо. "Тут століттями були перемішані сім'ї: попри всі конфлікти люди одружувалися, ставали кумами…І якщо їхати Галичиною, то можна побачити, що, практично, в кожному селі поряд стоять греко-католицька і римо-католицька церкви. У більших містечках поруч ще була синагога. Люди навчилися до цього нормально підходити. Розуміли, що треба це толерувати", - каже історик.

На його думку, цю близькість до західних традицій можна використати на користь для вірян східного обряду, щоб святкувати Різдво разом з іншим християнським світом. І вихідний день 25 грудня може стати для цього добрим початком і натяком для українського духовенства про зміну календаря.