Як уже повідомлялося, минулого тижня в аеропорту баварського міста Меммінгена поліцейські влаштували несподівану перевірку документів у родин, які ще до настання канікул разом з дітьми вилітали на відпочинок. Підставою для таких, як комусь може видатися, "андроповських" перевірок стало те, що чимало батьків, аби розпочати відпустку на кілька днів раніше, ще до шкільних канікул та вихідних з нагоди свята Трійці (20-21 травня), змушують дітей прогулювати уроки, повідомили в неділю, 20 травня, в місцевій поліції. А оскільки відвідування школи в Німеччині є обов'язковим, то й контролюючі органи вирішили не заплющувати очі на явище, яке є масштабнішим і серйознішим, ніж може видатися на перший погляд. А прогул уроків без поважної причини прирівнюється у Німеччині до адміністративного правопорушення.

Відколи у Німеччині діє обов'язкова освіта?

З 1919 року. У Німеччині згадка про обов'язкову освіту з'явилася ще у часи Веймарської республіки і була прописана у Конституції - як право і водночас як обов'язок. Мета такого кроку була очевидною: освіта більше не може бути привілеєм багатих та впливових, а має стати загальним надбанням. У цьому сенсі Німеччина - не виняток, адже в більшості країн світу, принаймні офіційно, із середини ХХ століття діють схожі правила. Вони закріплені і у Загальній декларації прав людини ООН. Покарання за шкільні прогули теж не суто німецький винахід. Схожі правила діють у багатьох країнах, зокрема у Великобританії, Франції та Австрії. 

Яка відповідальність передбачена за прогул без поважної причини?

За дітей-прогульників "віддуваються" батьки. Для них передбачені штрафи, розмір яких визначають на рівні міст та громад. Сума - від кількох євро за день прогулу і до 2500 євро у німецькій столиці. Саме стільки п'ять років зобов'язали сплатити недбайливу мати з Берліна. А ще й засудили до 9 місяців умовно за порушення батьківських обов'язків. Син жінки прогуляв майже 1000 днів занять. У Дюссельдорфі штрафи нижчі - до 80 євро за кожен прогуляний день, а в Кельні - 155 євро.

Наскільки часто контролюючі органи у ФРН вдаються до накладення штрафів?

Судячи зі статистики не так вже і рідко. У 2016-2017 навчальному році лише у Берліні було стягнуто понад 860 штрафів за прогули. А у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія ще більше - 1200. Як правило, цьому передують профілактичні розмови з батьками. У Гамбурзі у таких випадках учителі особисто навідуються із візитами до батьків. Торік таких візитів було аж 1800, а загалом у місті 180 тисяч школярів. І якщо вони не приносять результатів, тоді у хід запускають передбачені юридичні процедури. Стягування штрафу - не самоціль, а крайній захід, адже інтерес можновладців у тому, щоби гроші залишалися в родинах і йшли на благо самих же дітей. До того ж нерідко прогульниками стають діти із малозабезпечених, соціально незахищених сімей, для яких сплата такого штрафу є непосильним тягарем. 

А як в Україні?

Торік український уряд вирішив суворіше підійти до проблеми шкільних прогулів. Так, відповідно до постанови номер 684 від 13 вересня 2017 року, якщо неповнолітні школярі будуть відсутні на заняттях упродовж 10 днів підряд без поважних чи з невідомих причин, навчальний заклад зобов’язаний повідомити про це у поліцію та Службу в справах дітей "для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов'язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти". Підтвердженою вважається відсутність учня на заняттях при наявності відповідної медичної довідки чи письмового пояснення батьків або опікунів. Саме на них і лягає відповідальність за прогули неповнолітніх бешкетників. Контроль за реалізацією постанови покладено на Державну інспекцію навчальних закладів України (ДІНЗ). Штрафи за невиконання батьківських обов’язків в Україні - від 17 до 51 гривні.