Минулої неділі прем'єр-міністр Олексій Гончарук та міністерка фінансів Оксана Маркарова представив на брифінгу проєкт державного бюджету на 2020 рік. У представлених урядовцями документах деякі показники при цьому суперечили їхнім нещодавнім обіцянкам. Так, в презентації Кабміну зазначається, що у наступні три роки українська економіка зростатиме темпами від 3,3 відсотка до 4,1 відсотка. Однак ще нещодавно Гончарук заявляв, що прагне 40 відсотків зростання ВВП всього лише за п'ять років. DW вже писала, що для цього українська економіка має щорічно додавати на сім відсотків.

Втім, представивши проєкт бюджету, прем'єр поспішив попередити, що документ не враховує "переважну більшість" ідей, із якими команда президента Володимира Зеленського йшла на вибори. Він додав, що поки що не ухвалена програма уряду також має вплинути на остаточну версію документа. DW розбиралася, навіщо уряд подав бюджет, який він все одно збирається змінювати, та якими є попередні фінансові плани уряду.

Логіка попередників

Заступниця директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко зазначає - у такій готовності кабміну змінювати власноруч внесений у парламент документ немає нічого дивного. За її словами, бюджетний кодекс вимагає від уряду запропонувати Верховній Раді проект бюджета до 15 вересня. Тому те, що це відбулося у вихідний день, - це наслідок внесення бюджету в останній можливий для цього момент. "В історії парламенту були випадки, коли бюджет вносили, а потім майже одразу відкликали, аби виконати цю формальність", - розповідає експертка.

При цьому, за словами голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, запропонований документ здебільшого продовжує логіку формування бюджету, якою керувався уряд попередників Гончарука. Так, за словами економіста, зберігається тенденція до зменшення бюджетного дефіциту, а макропоказники, на яких базуються цифри у документі, залишаються досить консервативними. Втім, попри суперечність обіцянкам прем'єра про швидке економічне зростання, Кушнірук такий обережний підхід лише вітає: "Більші цифри були б нереалістичними".

За словами Репко, збереження логіки попереднього уряду пов'язане не лише з тим, що міністерка фінансів Оксана Маркарова працювала на цій посаді й з Гройсманом, а й тим, що бюджетний процес в Україні розпочинається ще у травні. Саме тоді урядовці починають робити прогнози на наступний рік щодо курсу гривні, зростання ВВП та інших показників. "Звідси в запропонованому бюджеті курс долара в 28,2 гривні, та обережні цифри зростання ВВП", - пояснює Репко. За її словами, ці прогнози можуть бути переглянуті хіба що ближче до кінця року.

Точки зростання

Доходи майбутнього бюджету на даний момент заплановані на рівні у 1079,5 мільярда гривень, а видатки сягатимуть 1170 мільярдів. Та попри те, що у абсолютному значенні дефіцит бюджету збільшиться майже на п'ять мільярдів, до 95,1 мільярда гривень, у порівнянні із попереднім роком у відсотках до ВВП це, навпаки, буде зменшенням - з 2,28 до 2,09 відсотка. Збільшення макропоказників дозволить також збільшити видатки за більшістю статей в абсолютних цифрах, зазначають експерти. Також у новому бюджеті передбачається збільшити мінімальну заробітну плату на 550 гривень, до 4723 гривень, та запозичити протягом року менше, ніж повернути боргів - 380 мільярдів та 438,1 мільярда гривень відповідно. Це, за словами Маркарової, має дозволити знизити держборг до кінця 2020 року до позначки у 46,7 відсотків від ВВП. Для порівняння, у бюджеті на поточний рік цей показник складає 52,2 відсотка від ВВП.

Одним із пріоритетних напрямків збільшення фінансування новий міністр інфраструктури Владислав Криклій назвав дороги. За його словами, наступного року на дорожню галузь підуть рекордні 74,4 мільярда гривень. На 2019 рік було виділено 56 мільярдів, що також було на 8,3 мільярда більше за цифри 2018 року.

Оманливі цифри

Втім низка показників у новому бюджеті непокоїть експертів навіть на етапі його попередньої презентації. Так, за словами Кушнірука, зменшення планів за надходження від приватизації, які декілька років поспіль знаходилися на рівні 17 мільярдів гривень, до 5 мільярдів є досить суперечливим. З одного боку, зазначає економіст, попередні амбітні показники ніколи не виконувалися. З іншого ж, на тлі планів нової влади щодо масштабної приватизації такий крок назад може свідчити про те, що насправді прориву у цьому питанні очікувати не варто. "На тлі повідомлень про появу інтересів наближених до нового президента людей у низці держпідприємств, ця новина викликає занепокоєння", - зазначає Кушнірук. У мінфіні однак зазначають, що цифра була зменшена до "реальної" з огляду на підготовку об'єктів.

Також Репко звертає увагу, що найкраще загальну ситуацію демонструють цифри не державного бюджету, а так званого зведеного, який враховує цифри місцевих бюджетів. При додаванні цих показників картина у співвідношенні багатьох видатків з цифрами попередніх років змінюється. Так, згідно з розрахунками ЦЕС, видатки на освіту та медицину, попри зростання у абсолютних цифрах на 11,4 мільярда та 4,9 мільярда гривень відповідно, складатимуть меншу частку від ВВП у порівнянні з бюджетом за попередній рік. Вони зменшаться, на 0,4 відсотка та 0,3 відсотка відповідно. А витрати на оборону у проєкті зменшаться навіть в абсолютних показниках - зі 106,1 мільярда гривень у бюджеті за 2019 рік до 103,9 мільярда в проєкті бюджету на 2020 рік. Натомість, на внутрішню безпеку, судову владу і забезпечення громадського порядку піде відчутно більше грошей - 165,9 мільярда гривень замість 139 мільярдів.

Заступник Інституту світової політики Микола Бєлєсков зауважує, що навіть без зменшення видатків на збройні сили у абсолютних числах, одне лише збереження їх на старому рівні було б кроком назад. "Із урахуванням інфляції навіть ті ж самі гроші через рік будуть означати меншу кількість ресурсів". Він також звертає увагу на ініціативу уряду виділити Раді національної безпеки і оборони (РНБО) України 28 мільярдів гривень із екзотичним формулюванням "нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону". За словами Бєлєскова, РНБО не є виконавчим органом влади і виконує дорадчу функцію при президентові України, що змушує сумніватися, чи має РНБО повноваження розпоряджатися цими коштами. Також для порівняння експерт згадує, що раніше на роботу апарату ради виділялося лише 177 мільйонів гривень щороку, а усі кошти на військові озброєння в проекті бюджету 2020 року складають лише 17 мільярдів гривень. "На ці гроші багато зброї не придбати, але додаткові кошти йдуть чомусь в РНБО", - каже експерт.

Вірогідні зміни

Втім усі наведені вище цифри можуть вже незабаром зазнати змін, зазначає Репко. Про це свідчать не лише заяви прем'єра, але й масштабні ініціативи нової влади у податковій сфері та інші анонсовані реформи. Експертка вже зараз застерігає можновладців від невиправданого оптимізму: "Якщо у підсумку бюджет вирішать верстати виходячи з занадто райдужного прогнозу економічного зростання, наприклад, у п'ять відсотків, це буде серйозним приводом для занепокоєння".