За підсумками 2014 року український експорт, за даними Держстату, скоротився на 13,5 відсотків, що вдвічі більше, ніж спричинене насамперед війною на сході країни падіння економіки. Найгірша ситуація з експортом до Росії та інших країн Митного союзу - він скоротився на третину. Навіть якщо у відносинах з Росією почнеться нормалізація, на російський ринок українцям розраховувати не варто, вважає Рікардо Джуччі з Німецької групи радників при уряді України. "Рубль різко знецінився. Цього року ми побачимо рецесію у 3-4 відсотки в Росії, це відіб’ється і на Білорусі. Перспективи експорту на ринки Євразійського економічного співтовариства є примарними. Ми радимо орієнтуватися на більш перспективні ринки, куди можна експортувати без політичних перепон", - сказав Джуччі у розмові з Deutsche Welle.

Нові ринки опанувати важко

Однак переорієнтуватися українським виробникам важко. Найяскравіше свідчення цього: попри скасування мит на більшість товарних позицій експорт українських товарів до Євросоюзу зріс лише на 0,7 відсотка, як свідчить статистика, оприлюднена на сайті МЗС. При цьому експорт до ЄС металургійної продукції - головної статті українського експорту - скоротився на чотири відсотки і експерти не пророкують суттєвого покращення ситуації через жорстку конкуренцію з азійськими виробниками.

Трохи поліпшилися показники експорту зернових - плюс 5 відсотків. Але тут потенціал росту дуже обмежений, зауважує експерт Українського клубу аграрного бізнесу Ігор Остапчук. "На пшеницю і кукурудзу встановлені квоти безмитного ввезення в ЄС з України. Торік українські виробники їх швидко заповнили. Квота на пшеницю становить 950 тисяч тонн. Це лише близько десяти відсотків українського експорту пшениці", - зазначає Остапчук.

Треба переорієнтовуватись

Кращі перспективи експорту у тих сегментах, каже Ігор Остапчук, де квот на експорт в ЄС немає. Це, наприклад мед або фруктові соки, а також кондитерські вироби. Дуже великий потенціал має експорт олії. Торік експорт жирів тваринного і рослинного походження до ЄС зріс на 58 відсотків, переважно йдеться про соняшникову олію. Зрештою, на момент скасування мита Євросоюзом провідні українські виробники олії вже мали досвід роботи на європейському ринку - так само як всі великі експортери.

Чого не скажеш про менших виробників аграрної продукції. Крім нових технічних вимог, у них є й багато інших проблем. Виробники не знають, на що є попит у країнах ЄС, європейських законів і не знайомі з культурою ведення бізнесу на Заході. Стає дедалі очевиднішим, що Україні доведеться розширювати інституційну підтримку експортерів. Міністр економіки Айварас Абромавичус у нещодавньому інтерв’ю DW зазначив, що він якраз вивчає досвід європейських країн, в яких існують державні агенції з підтримки експорту. Така агенція мала би доповнити роботу економічних відділів при посольствах України, Ради експортерів та інвесторів при МЗС, а також Торгово-промислової палати, для якої консультативна підтримка у зовнішньоекономічній діяльності є лише одним із багатьох напрямків роботи.

Дороге задоволення

Агенції з підтримки експорту існують у більшості країн ЄС. Зокрема, німецька агенція Germany Trade and Invest щороку отримує від міністерства економіки 25 мільйонів євро на свої проекти. 320 співробітників агенції займаються аналітичною роботою, а також консультативною підтримкою як німецьких компаній, які зацікавлені виходом на зовнішні ринки, так і іноземців, які хочуть вкладати гроші у німецьку економіку. "Німеччина виділяє на ці потреби такі великі кошти, бо це створює робочі місця", - лаконічно пояснив DW щедрі державні інвестиції у Germany Trade and Invest її речник Андреас Більфінґер. Потенційним експортерам агенція надає детальні аналітичні матеріали про специфіку ринків у різних куточках планети. Коли німецька компанія, проаналізувавши ринок, вже прийняла рішення спробувати свої сили в іншій країні, вона звертається в одну з німецьких зовнішньоторгівельних палат за кордоном. Загалом у 90 країнах світу працюють 130 таких палат, які частково фінансуються з держбюджету, а частково - з внесків німецьких інвесторів у цих країнах.

Звісно, таких фінансових можливостей як у Німеччини, яку називають "чемпіоном світу" з експорту, в України немає. Тому експерт з питань зовнішньої торгівлі Олег Мірошниченко радить будувати систему підтримки експортерів поступово, із допомогою європейських партнерів. "Уряд мав би до донорської конференції, яка невдовзі відбудеться у Києві, разом із бізнес-асоціаціями розробити стратегію підтримки експорту. Тоді на конференції можна було би просити гроші на ці потреби", - зазначає Мірошниченко. Він сподівається, що уряду вдасться домовитись, зокрема, про підтримку з боку нідерландської урядової агенції CBI, яка надає грантову і консультаційну підтримку країнам, що розвиваються, а також країнам з перехідною економікою у розбудові інституційної спроможності щодо підтримки експорту.

Поки лише неурядова підтримка

Поки системної інформаційної і фінансової підтримки з боку держави немає, ініціативу бере у свої руки громадський сектор. Сам Олег Мірошниченко нещодавно видав детальний посібник для українських компаній про те, як виходити на ринки ЄС. Український клуб аграрного бізнесу надає безкоштовні консультації підприємцям, а ініціатива "Сильніші разом" провела конкурс серед малих і середніх компаній, які хочуть спробувати сили у Євросоюзі. Серед його переможців - виробник програмного забезпечення для телекомунікаційної галузі компанія JBS. "У нас вже багато років є головний клієнт - один з великих мобільних операторів. Тепер ми відчули, що доросли до роботи з великими європейськими компаніями і хочемо спробувати. Стимулює і економічна ситуація - через падіння гривні укладати довгострокові контракти в Україні невигідно", - пояснює директор з розвитку бізнесу JBS Євген Александренко.

В рамках ініціативи "Сильніші разом" його компанії зараз допомагає експерт телекомунікаційної галузі зі Швеції. "Він має власні контакти. А також може підказати, що ми робимо правильно, а що неправильно", - розповідає директор JBS. Він сподівається, що результатом стане контракт з одним з європейських телекомунікаційних гігантів, таких як Deutsche Telekom. "Хоча це довгий шлях", - визнає Євген Александренко. У галузі ІТ експерти пророкують велике майбутнє українським компаніям. Це одна з небагатьох галузей, в яких український експорт постійно зростає і сягнув торік, за даними Держстату, понад 1,2 мільярда доларів.

Багатьом бракує ініціативи

Любов Акуленко з ініціативи "Сильніші разом" зазначає, що попереду в України довгий шлях адаптації до стандартів і норм ЄС. Однак головне, переконана вона, щоб більше виробників наважувалися спробувати свої сили в Євросоюзі. "Є багато підприємців, які нарікають, що євроінтеграція веде їх до збитковості. Замість того, щоб подумати, як зробити підприємство прибутковим у нових умовах", - каже Акуленко. Коли нічого не знаєш про ЄС, його ринок і закони, зробити перші кроки дуже важко, запевняє вона.