Близько половини з чотирьох мільйонів людей, які прибули до ЄС, рятуючись від війни Росії проти України, - це діти. Хоча ЄС місяць тому активував для біженців тимчасовий захист, багато питань залишаються відкритими. Як захистити дітей з України в Євросоюзі - на дебати про це Європарламент виділив дві з половиною години під час пленарного засідання в Страсбургу у вівторок, 5 квітня.

На початку дебатів дві представниці Єврокомісії розповіли про те, що робиться на рівні всього ЄС. "Ця війна залишить відбиток на українських дітях на все життя. Ми не зупинимося ні перед чим, аби забезпечити, що про них добре подбають, що вони можуть відновитися та знову бути дітьми. Це не лише робота, яку ми маємо виконати, це наша спільна відповідальність та людський імператив", - заявила віцепрезидентка Єврокомісії з питань демократії та демографії Дубравка Шуїця.

За її словами, держави, які приймають біженців, можуть використовувати кошти з бюджету ЄС, аби надавати дітям психологічну допомогу та консультації, а також для догляду за дітьми, які прибули без батьків. Шуїця закликала надати опікунів таким неповнолітнім якомога швидше. "Потенційні прийомні родини повинні бути перевірені, щоб діти не потрапляли до будинків, де ними зловживатимуть", - зазначила заступниця глави Єврокомісії. Вона підтвердила, що вже почали працювати національні координатори у рамках ініціативи Європейської гарантії для дитини. Вони повинні слідкувати, щоб діти з України мали доступ до ключових послуг, таких як освіта, охорона здоров'я, харчування та помешкання.

Читайте також: План для біженців з України: про що домовилася Рада ЄС

При цьому єврокомісарка з питань внутрішніх справ Ільва Йоханссон повідомила, що зараз до шкіл у країнах ЄС ходять понад 160 тисяч українських дітей-біженців. Це при тому, що загалом їх уже близько двох мільйонів. Тому вона закликала держави ЄС активніше працювати над освітою для дітей з України. А Єврокомісія, за її словами, готова публікувати підручники українською мовою.

Небезпека торгівлі та експлуатації українських біженців

Ільва Йоханссон основну увагу зосередила на загрозі того, що діти-біженці з України можуть стати жертвами торгівлі людьми чи їхньої експлуатації. Вона навела приклад, що влада Литви розслідує "можливу торгівлю 43 дітьми, яких мали всиновити". "Поки нема підтверджених випадків, але з гіркого досвіду ми знаємо, що загроза реальна", - уточнила Йоханссон. Вона повідомила, що її підлеглі досі працюють над розробкою стандартних процедур переміщення дітей, які прибули без опікунів, з однієї держави ЄС до іншої.

На кордонах країн Євросоюзу з Україною працюють 282 співробітника прикордонного агентства ЄС Frontex, зазначила єврокомісарка. Вони допомагають ідентифікувати людей, ризик для яких стати жертвами експлуатації є найвищим. Крім того, Європол збирає дані, зокрема шляхом моніторингу онлайн-простору, аби відслідкувати потенційних зловмисників. ЄС допомагає і навчати прикордонників, як визначати потенційних жертв і злочинців. А держави об'єднання поширюють листівки на вокзалах, створюють сайти та гарячі лінії, за допомогою яких застерігають про небезпеки торгівлі людьми.

Читайте також: Інтеграція українських біженців у ФРН: які шанси на роботу

"Наш пріоритет зараз - реєстрація, реєстрація та реєстрація. Нам треба знати, де ці діти перебувають зараз - усі два мільйони. Жодна дитина не повинна зникнути", - заявила єврокомісарка.

Збереження української ідентичності дітей-біженців

Євродепутати з усіх фракцій закликали і ЄС, і його держави-члени подбати про українських дітей-біженців і захистити їх. "Російське вторгнення в Україну загрожує не лише країні та її населенню, але також і майбутньому цілого покоління. Багато біженців є дітьми, й тому потребують особливого захисту. Ми маємо подбати, щоб молоді люди отримали у нас захист і доступ до освіти, щоб вони мали шанс на майбутнє (…) Інакше у довгостроковій перспективі є ризик втраченого покоління", - зазначила євродепутатка з фракції Європейської народної партії Забіне Фергаєн (Sabine Verheyen).

Кілька євродепутатів звернули увагу на питання ідентичності дітей-біженців. "Важливо, щоб українські діти отримували освіту без втрати їхньої культурної ідентичності та мови", - зазначив литовець Пятрас Ауштрявічюс з ліберальної фракції "Оновити Європу". Латвієць Робертс Зіле з фракції Європейських консерваторів і реформістів також закликав зберегти український "культурний простір" в освіті для біженців.