За підсумками трьох днів гарячих дебатів в Брюсселі вдалося домовитися, хто очолюватиме Євросоюз наступні п'ять років. Лідери ЄС у вівторок, 2 липня, погодили пакет кандидатур. Ключову посаду - голови Єврокомісії - має, на їхню думку, посісти нинішня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Щоправда, для цього їй ще доведеться знайти підтримку Європарламенту.

Пакет кандидатур

Нинішня політична ситуація є новою для ЄС. Адже дві провідні європейські партії - Європейська народна партія (ЄНП) і соціалісти - втратили більшість у Європарламенті. Тому постала необхідність ширшої коаліції - передусім за участю лібералів, які сформували третю за кількістю депутатів фракцію в Європарламенті під назвою "Оновити Європу".

За таких обставин вирішили шукати одразу пакет кандидатів на всі ключові посади в ЄС, адже якщо всі три партії здобудуть свою "частину пирога", то більш імовірно, що вони підтримають увесь компроміс.

У підсумку компромісу, ЄНП, яку представляє фон дер Ляєн, отримає посаду голови Єврокомісії. Шарля Мішеля, який нині очолює уряд Бельгії, вже обрали президентом Європейської Ради - на ній він замінить Дональда Туска 1 грудня. Верховним представником ЄС із зовнішньої та безпекової політики стане глава МЗС Іспанії Жозеп Боррель, щоправда, свою згоду на це має дати наступний голова Єврокомісії. Нинішню директорку-розпорядницю МВФ Крістін Лагард номінували на посаду очільниці Європейського центробанку. Вона також представляє ЄНП.

Компенсація офіційним кандидатам

Фон дер Ляєн буде непросто отримати голоси більшості євродепутатів. Адже фракції ЄНП, соціал-демократів і Зелених у Європарламенті багато разів висловлювали свою підтримку процедурі, згідно з якою головою Єврокомісії призначають людину, котра на останніх виборах до Європарламенту була офіційним кандидатом однієї з європейських партій на цю посаду. Від ЄНП це був німець Манфред Вебер (Manfred Weber), від соціалістів - нідерландець Франс Тіммерманс. Щоправда, ця процедура в ЄС юридично не закріплена.

На саміті вирішили "компенсувати" офіційним кандидатам на посаду голови Єврокомісії те, що вони її не отримали. А саме, Вебер має стати головою Європарламенту - на другий під час нинішнього скликання термін, який триває 2,5 роки. Тіммерманс має залишитися заступником голови Єврокомісії. Але оскільки ці призначення не входять до компетенції саміту ЄС, то їх сформулювали як "рекомендації". Саме таке слово вжила канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel).

Як провалилася перша спроба

Під час підсумкової прес-конференції Меркель виглядала задоволеною. Такий пакет кандидатур вона назвала "хорошим". Як відомо, німець очолював Єврокомісію у 1958-1967 роках, ще за часів Європейської економічної спільноти. Крім того, фон дер Ляєн вважається близькою до Меркель.

До цього вона тривалий час підтримувала Вебера. Утім, його кандидатура наразилася на запеклий спротив президента Франції Еммануеля Макрона. Через це минулого тижня фаворитом раптово став Тіммерманс. На його кандидатуру погодилися на полях саміту G20 в Осаці такі ключові гравці, як Макрон, Меркель, а також прем'єри Іспанії Педро Санчес і Нідерландів Марк Рютте.

Подвійний спротив

Утім, "осакський пакет" наразився на широкий спротив. З одного боку, це були країни "Вишеградської четвірки" - Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина. Справа в тому, що Тіммерманс нині завідує в Єврокомісії тематикою верховенства права. І тому він став уособленням конфлікту між Брюсселем і Варшавою та Будапештом, коли Єврокомісія критикувала кроки цих двох країн як такі, що суперечать принципу верховенства права. У підсумку до них у спротиві Тіммермансу долучилася й Італія.

З іншого боку, проти цього пакета повстали одразу кілька прем'єрів з ЄНП, зокрема Андрей Пленкович з Хорватії, Лео Варадкар з Ірландії, Бойко Борисов з Болгарії, Кріш'яніс Каріньш з Латвії. На їхню думку, найвпливовішу посаду в ЄС мав би отримати представник ЄНП, яка здобула найбільше мандатів на виборах до Європарламенту в травні.

Триденний саміт

Натомість нинішній пакет знайшов дуже широку підтримку. За кандидатуру фон дер Ляєн проголосували лідери 27 країн. Лише Меркель утрималася. Вона пояснила це правилами голосування, прийнятими в Німеччині. Оскільки її коаліційні партнери, соціал-демократи, не підтримали цю кандидатуру, то канцлерці довелося утриматися. А ось Мішель та Лагард здобули одноголосну підтримку керівників всіх 28 держав ЄС.

Макрон також заявив про "позитивний" результат. Зокрема, він був задоволений тим, що фон дер Ляєн має досвід роботи в уряді (якого не має Вебер), а також розмовляє французькою.

Цей пакет став результатом трьох днів запеклих дебатів на саміті в Брюсселі. Лідери ЄС зібралися увечері неділі 30 червня та перервали переговори вдень у понеділок після того, як стало зрозуміло, що "осакський пакет" не знаходить підтримки. Друга серія саміту тривала цілий вівторок.

Невдоволення у Європарламенті

Такі зусилля можуть виявитися марними. Адже з Європарламенту, який того ж дня зібрався на перше своє засідання в Страсбургу, вже пролунало дуже багато критики. Так, євродепутат Удо Булльман, який у минулому скликанні очолював фракцію соціал-демократів, написав у Twitter: "Пакет Європейської Ради є неприйнятним". На його думку, кандидатуру Тіммерманса відкинули на догоду урядам Угорщини та Італії саме через те, що той відстоював верховенство права.

"Нам не потрібен найменший спільний знаменник, який задовольняє особисті інтереси та партійну політику. Нам потрібна динаміка для політичних змін у Європі, і її цей пакет не пропонує", - заявила Ска Келлер, співголова фракції Зелених, яка є четверта за кількістю депутатів у Європарламенті.