Міністри фінансів країн єврозони у ніч на вівторок, 21 лютого, разом із другим пакетом допомоги Греції у розмірі 130 мільярдів євро домовилися також про списання боргів цій країні приватними кредиторами. Власники грецьких державних облігацій змушені будуть відмовитися не від половини своїх кредиторських вимог, як планувалося раніше, а від 53,5 %. А якщо врахувати ще втрату на відсотках, то реальні втрати для приватних кредиторів складуть 70 відсотків.

Міжнародне об’єднання банків IIF, яке на переговорах з грецьким урядом представляло приватних кредиторів, охарактеризувало таку домовленість як «досі найбільшу реструктуризацію державних боргів». Об’єднання висловило сподівання, що банки, страхові компанії та пенсійні фонди добровільно зголосяться списати борги. Адже це є умовою надання Греції другого пакету допомоги в розмірі 130 мільярдів євро. Без додаткових грошових вливань Греція вже в середині березня стане банкрутом, і тоді приватні кредитори зазнають тотальних втрат.

З добровольцями складно

За підрахунками аналітиків, аби досягти списання боргів у 100 мільярдів євро, до цього процесу мають долучитися понад 90 відсотків приватних кредиторів. За інформацією німецького видання «Handelsblatt», представники банківcьких кіл виходять з того, що готових на таку «добровільну пожертву» власників грецьких державних облігацій виявиться недостатньо. Якщо так станеться, грецький парламент буде повинен законодавчо змусити всіх приватних кредиторів до списання боргів. У вівторок, 21 лютого, міністерство фінансів Греції повідомило, що вже незабаром подасть відповідний проект закону на розгляд парламенту.

Що досі утримувало Афіни від такого кроку? По-перше, цього не хотіли Євросоюз та Міжнародний валютний фонд. Вони прагнули будь-що уникнути цього, оскільки вимушене списання боргів могло б інтерпретуватися як нерегульоване банкрутство. «Нерегульоване означає, коли кожен сподіватиметься ще щось від когось отримати», - пояснив Гендрик Лодде з DZ Bank в інтерв'ю DW.

Недоліки «примусу»

Крім того, недобровільне списання зробило б також непередбачуваною поведінку рейтингових агентств, вважає Юрґен Метьюс з Інституту німецької економіки. Він пояснює, що нинішня позиція рейтингових агентств щодо Греції базується на добровільному списанні боргів. А це означає кращі прогнози для Греції і швидше оздоровлення її рейтингу. Однак, якщо списання буде недобровільним, країна отримає «дефолтний» рейтинг, цей статус надовго закріпиться за нею і завдасть збитків грецьким банкам.

Сам ЄЦБ та національні центробанки країн єврозони вже перестрахувалися і ще минулими вихідними виміняли свої старі грецькі облігації на нові. Річ у тім, що нові папери не підлягатимуть під примусове списання боргів. ЄЦБ пояснив, що не хоче, аби склалося враження, що, втрачаючи на грецьких кредитах, він у такий спосіб фінансує Грецію. Разом з тим, така акція з обміном облігацій засвідчує, що європейські "фінансові вартові" вже не сподіваються на добровільне списання боргів.

Автори: Чжан Даньхун / Христина Ніколайчук
Редактор: Наталя Неділько