У Євросоюзі тривають дискусії щодо майбутнього "Східного партнерства" (СхП) - ініціативи, спрямованої на шість пострадянських країн, включно з Україною. У п'ятницю, 19 червня, свої рекомендації ухвалив Європарламент. На пленарному засіданні за резолюцію щодо СхП проголосували 507 євродепутатів. 119 - були проти, ще 37 - утрималися.

Ця резолюція повинна була внести рекомендації до червневого саміту "Східного партнерства". Через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 замість повноцінного саміту 18 червня провели відеоконференцію лідерів ЄС і України, Грузії, Молдови, Азербайджану, Білорусі та Вірменії. Тепер саміт планують на березень 2021 року.

Перспектива членства у ЄС

"Східне партнерство" не містить перспективи членства у ЄС. Цю офіційну позицію ніхто змінити і не намагається. Утім, у Європарламенті зазначають, що довготривала європейська перспектива для країн СхП є "каталізатором демократизації та реформ" у них. Тому в резолюції наголошують, що "будь-яка європейська держава може подати заявку на членство у ЄС, якщо вона поважає цінності людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та прав людини, включно з правами тих, хто належить до меншин". Ця можливість передбачена Договорами ЄС.

"Хоча у рамках СхП вступ до Євросоюзу не передбачено, "Східне партнерство" може посприяти поступовій інтеграції у ЄС", - ідеться у резолюції. Водночас у Європарламенті зауважили, що до "можливого процесу вступу" мають добре підготуватися як сам Євросоюз, так і держави "Східного партнерства". Першим кроком до цього в резолюції називають цілковиту імплементацію нинішніх угод між ними. У випадку України це угода про асоціацію.

Читайте також: "Східне партнерство": трамплін чи глухий кут на шляху України до членства в ЄС

Євродепутати пропонують подумати над створенням "посиленої стратегії співпраці" з трьома асоційованими країнами СхП - Україною, Грузією та Молдовою. Вона може включати, зокрема, окрему програму підтримки реформ та інвестицій. Водночас Європарламент більше не закликає створити програму СхП+ для цих трьох країн. Ця ідея у 2017 році не знайшла підтримки, бо в ЄС не хочуть, аби ініціатива "Східного партнерства" розвалилася.

Економіка та секторальна інтеграція в ЄС

Якщо тема європейської перспективи є поки символічною, то економічна інтеграція є практичним виміром "Східного партнерства". Тут Європарламент також є дуже амбітним і закликав ЄС розпочати процес "створення спільного економічного простору, який приведе до інтеграції з "чотирма свободами". Йдеться про вільний рух товарів, капіталу, послуг і працівників на внутрішньому ринку Євросоюзу.

У резолюції також ідеться про необхідність запустити додаткові заходи для "глибшої інтеграції та подальшої секторальної співпраці країн СхП з ЄС". Як відомо, Україна вже кілька років переслідує ціль глибшої секторальної інтеграції з Євросоюзом, зокрема в енергетиці та цифровій сфері.

У Європарламенті вважають за потрібне, аби ЄС розглянув інтеграцію у цих секторах, а також у сфері транспорту й телекомунікацій. Зокрема, у резолюції закликають "зробити пріоритетом створення якомога швидше режиму (мобільного зв'язку. - Ред.) без плати за роумінг між країнами ЄС і СхП, а також всередині СхП". Ще одна ідея - приєднання країн "Східного партнерства" до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Читайте також: Відстоює червоні лінії, але реформи буксують: як у Брюсселі оцінюють перший рік Зеленського

На додачу до цього Європарламент пропонує дозволити країнам "Східного партнерства" брати участь у окремих агенціях ЄС та у деяких внутрішніх програмах об'єднання. Прикладів євродепутати не наводять. Ще один заклик резолюції - збільшити фінансову допомогу СхП. Це одне з небагатьох питань зовнішньої політики, де євродепутати мають вплив. Адже зараз готують семирічний бюджет ЄС на 2021-27 роки, де для кожної країни "Східного партнерства" буде передбачений свій рядок допомоги. Європарламент є стороною цих переговорів.

Європарламент хоче посилити контроль за реформами

У Брюсселі можна спостерігати зміну риторики в очікуваннях від інших країн. На це вказала і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) за підсумками відеоконференції лідерів "Східного партнерства", заявивши, що ЄС приділятиме особливу увагу дотриманню демократичних цінностей. Європарламент поділяє цю думку, наполягаючи, що доступ до фінансової допомоги ЄС має бути прив'язаний до зобов'язань проводити реформи з чіткими показниками їхнього виконання.

У резолюції депутати закликають ЄС проводити регулярні оцінки своїх програм підтримки - як для підвищення їхньої ефективності, так і для того, щоб швидко реагувати, якщо ситуація з верховенством права у країнах СхП погіршуватиметься. Одним з варіантів в такому разі євродепутати називають перенаправлення коштів, щоб їх отримувала не центральна влада, а місцеве самоврядування та громадянське суспільство.

Європарламент засуджує Росію як "агресора"

Оскільки Росія свого часу не захотіла ставати учасником "Східного партнерства", то в офіційних документах ЄС щодо цієї програми РФ не згадується. Натомість у резолюції Європарламенту їй відводиться чимало уваги. У п'яти країнах СхП досі тривають територіальні конфлікти. "У більшості цих конфліктів Росія відіграє активну роль агресора, використовуючи гібридну війну, політику незаконної окупації та анексії, кібератак, пропаганди та дезінформації", - йдеться в резолюції. Європарламент засудив ці порушення міжнародного права та закликав "негайно вивести іноземні війська з усіх окупованих територій".

У резолюції зазначається, що державам-членам ЄС слід проводити краще координовану політику щодо РФ. Крім цього, Європарламент радить подбати, щоб допомога ЄС доходила до місцевого рівня, зокрема до віддалених сільських районів, котрі "є найбільш уразливими до пострадянських сентиментів і російської маніпуляції".

Водночас Європарламент закликає ЄС запропонувати нові форми добровільної співпраці з країнами СхП у сфері безпеки і оборони. На думку євродепутатів, це має включати і спільну роботу в розробці нових озброєнь та військових технологій.