Великобританія завжди мала суттєву вагу всередині ЄС. Тож після Brexit 31 січня зміниться не лише загальний політичний баланс у Євросоюзі, він також вплине на те, як формуватимуться відносини з Україною. 

Рада ЄС

Лондон був відомий своєю позицією активної підтримки євроінтеграції України та жорсткого протистояння діям Росії. З огляду на це, опитані DW експерти говорять про "втрату" всередині ЄС. "Великобританії з її статусом великої держави не вистачатиме у сферах, де вона відстоювала певну лінію дій. У відносинах ЄС з Україною та Росією решті держав-членів не вистачатиме сильного голосу за наполегливу лінію поведінки щодо Росії та підтримки України", - вважає керівник напряму зовнішньої політики ЄС брюссельського аналітичного центру CEPS Стівен Блокманс.

"Це буде втрата, бо Сполучене Королівство - країна-важковаговик, чий голос був одним з найгучніших на підтримку України та за рішучу відповідь агресії Росії. Лондон був непорушним на цій позиції", - погоджується експертка брюссельського Центру європейської політики (EPC) Аманда Пол.

Найбільш відчутними будуть зміни всередині Ради ЄС - органу, де уряди держав-членів представлені напряму. В зовнішній політиці рішення там ухвалюються одноголосно. У більшості інших випадків для цього потрібна кваліфікована більшість. При цьому Блокманс вказує, що переважно рішення все одно ухвалюються консенсусом. Це означає, що національні уряди переважно намагаються домовитися між собою та знайти компроміс, а не просто арифметично набрати достатню кількість голосів. І в таких неформальних консультаціях роль Лондона як великої та впливової держави була дуже великою.

Вага Німеччини та Франції збільшиться

Тому після Brexit ще більшої ваги наберуть Берлін і Париж, які й без того значною мірою визначають курс ЄС. "Німеччина та Франція матимуть вагомішу та більш впливову роль, бо їх більше не буде балансувати інша велика країна. Так, є Італія, Іспанія, Швеція, але ці держави не мають такого самого впливу, як Великобританія", - пояснює Пол.

Як наслідок, за словами експертки, відсутність Лондона послабить перспективи отримання Україною "певного визнання майбутнього в ЄС". "Великобританія завжди підтримувала розширення. З її виходом зміниться баланс на користь країн, які зараз не підтримують надання Україні чіткої перспективи членства, як-от Франції, Німеччини, деяких країн Півдня", - прогнозує Аманда Пол.

Частину питань в Раді ЄС все ж доводиться розв'язувати голосуванням. Зазвичай для ухвалення рішення у ній необхідні голоси 55 відсотків країн, де проживає 65 відсотків населення. Великобританія мала третє місце у ЄС за чисельністю населення. Після її виходу пропорційна "вага" Німеччини та Франції збільшиться, тож ухвалити рішення, проти якого спільно виступають ці дві держави, стане ще важче, ніж зараз.

Єврокомісія

Менш очевидними є наслідки Brexit для Єврокомісії. Хоча по одному члену до її складу надсилає кожна держава-член, діяти єврокомісари повинні в інтересах усього ЄС, а не своїх столиць. Тому формально Лондон не міг впливати на рішення Єврокомісії через "свою" людину в ній.

Водночас ніхто не забороняє єврокомісарам слідувати своїм переконанням. Останнім британським комісаром був Джуліан Кінг. З 2016-го до 2019 року він відповідав за безпековий союз ЄС і дуже активно просував теми кібербезпеки та протидії дезінформації, передусім з Росії. "Видимість, яку британський комісар надавав безпековим темам, що пронизували відносини з Україною та Росією, буде втрачено", - зазначає Блокманс.

Більшість у Європарламенті збережеться

1 лютого Європарламент залишать 73 британські депутати. Лише частину їхніх місць перерозподілять між іншими країнами. У підсумку кількість євродепутатів зменшиться з 751 до 705.

У питаннях, які стосуються України або Росії, досі всередині Європарламенту розбіжностей було мало. П'ять з семи фракцій практично завжди голосували спільно. Це - Європейська народна партія, соціал-демократи, "Оновити Європу", Зелені та Європейські консерватори та реформісти. Зараз у них 584 євродепутати. Звісно, не всі вони голосували однаково, але такої кількості зі значним запасом вистачало для рішень на підтримку євроінтеграції України та засудження політики Кремля.

Після Brexit в сумі ці п'ять фракцій зменшаться, проте незначно - очікується, що до приблизно 560 євродепутатів. Пропорційно їхня вага навіть може дещо зрости.

Лобіювання з Лондона

Стівен Блокманс вважає, що Великобританія продовжить бути активною у питаннях, пов'язаних з Україною та Росією, відтепер за допомогою лобіювання - як в інституціях ЄС, так і в столицях держав-членів. Лондон матиме потужний вплив на ухвалення рішень всередині Євросоюзу, зокрема і завдяки своїй економічній та військовій вазі, говорить експерт. Однак цей вплив в цілому скоротиться, і тому Блокманс очікує, що Великобританія активізує свою лобістську діяльність.

Одразу Brexit не змінить позицію Брюсселя щодо України та Росії, переконана Аманда Пол. "Хоча держави-члени ЄС і залишаються відданими збереженню санкцій щодо Росії, є ті, хто шукає шляхів пом'якшити такий підхід", - зауважує експертка і згадує про намагання Франції зблизитися з Росією.

Пол не має при цьому жодних сумнівів, що Україна залишиться важливою для Лондона, який після Brexit прагнутиме не втратити свою роль на міжнародній арені. "Оскільки Великобританія не хоче залишитися на узбіччі, вона намагатиметься посилити своє значення в Україні чи то фінансовою, чи то оборонною підтримкою, або шляхом постачання зброї", - прогнозує Пол.