Практично непомітно для вчителів та батьків відеосервіс YouTube вже деякий час відіграє неабияку роль в освіті. Близько половини школярів використовують його для навчання, і це має педагогічні наслідки.
Реклама
YouTube раніше вважався відеосервісом передусім для перегляду музичних кліпів та платформою для б'юті- та фітнесблогерів. Утім, зараз він перетворився на могутній інструмент впливу на політику та інші сфери суспільного життя. Зокрема, нині він здійснює великий вплив і на галузь освіти.
Як виявило нещодавнє дослідження, проведене громадською організацією "Рада культурної освіти" серед 800 німецьких школярок та школярів, майже половина з них використовує YouTube як джерело для навчання. Опитані особливо відзначили великий вибір відеороликів, у яких пояснюються ті чи інші речі. "YouTube став провідником та цифровим культурним простором для молоді", - роблять висновки автори дослідження.
YouTube змінює навчання
Під час представлення результатів дослідження у Берліні голова Федерального центру політичної освіти Німеччини Томас Крюґер (Thomas Krüger) піддав критиці той факт, що на вплив самостійного використання YouTube на навчальний процес досі абсолютно не звертали уваги. "Самостійне використання школярами нового джерела інформації буде дедалі важливішим. Утім, воно дуже недооцінюються батьками та вчителями", - наголосив Крюґер. Практично непомітними залишилося те, що звички молоді під час навчання зазнали кардинальних змін. Таким чином, тихо відбулася справжня педагогічна революція.
Згідно з дослідженням, школярі використовують YouTube насамперед для повторення навчального матеріалу, який вони не зрозуміли у школі. Також на цій відеоплатформі школярі знаходять багато інформації, яка допомагає їм виконувати домашні завдання, поглиблювати загальні знання та готуватися до іспитів. У менш значній мірі YouTube також є джерелом натхнення для занять з музики, малювання та театру.
Наслідки для підготовки вчителів
Автори дослідження вимагають, аби зі зміною звичок школярів під час навчання змінювалася і освітня підготовка педагогів. І при цьому йдеться не лише про те, щоб вчителі відстежували те, що відбувається на YouTube та в інших соціальних мережах. Так само важливим, на думку експертів, має бути доповнення традиційного навчального процесу різними елементами самоосвіти та її долучення до шкільних занять. Якщо самоосвіта розвиватиметься і надалі, то тоді вчителі все більше відіграватимуть роль освітніх коучів, прогнозують експерти Ради культурної освіти.
При цьому вчителям слід також бути для школярів партнерами для критичної оцінки відеороликів. Оскільки оцінити якість того чи іншого освітнього відео є непростим завданням. Адже той, хто, для прикладу, натрапив на урок гри на гітарі з неправильними порадами, може й сам опанувати неправильну манеру гри на інструменті. Також слід звертати увагу учнів на те, що популярні YouTube-блогери можуть бути комерційно залежними від реклами, вказують автори дослідження.
Але загалом експерти однозначно бачать переваги від використання відео на YouTube. Нові підходи разом з "класичними освітніми зусиллями" призведуть до помітного покращення якості освіти, вважають дослідники. А враховуючи низькі позиції шкільної освіти в Німеччині у національних та міжнародних рейтингах, це є надзвичайно актуальним.
Прірва між вчителями і учнями
Але залишається питання: яким чином розвиток цього тренду міг пройти повз увагу педагогів та батьків? Томас Крюґер з Федерального центру політичної освіти проводить паралелі між галуззю освіти та останніми виборами до Європарламенту в Німеччині, коли великі традиційні політичні сили - ХДС/ХСС і соціал-демократи - втратили підтримку значної частини виборців країни. Адже аналіз результатів цих виборів засвідчив відсутність діалогу між колишніми великими партіями та молодим поколіннями німців. Так само між вчителями і батьками, з одного боку, та школярами, з іншого боку, існує дефіцит у спілкуванні. "Пунтки дотику між освітньою програмою, вчителями та життям школярів часом відсутні", - зауважує Крюґер. Утім, за його словами, мости між поколіннями зводять цифрові навчальні посібники, які вже використовуються в освіті.
Популярний серед німецької молоді YouTube-блогер Rezo, автор скандального відео, у якому він напередодні виборів до Європарламенту закликав молодь не голосувати за блок ХДС/ХСС, також констатує, що у процесі навчання у школах відбуваються зміни. "Останніми днями я отримав так багато повідомлень від вчителів і школярів, які разом у школі дивилися відео та обговорювали його", - написав Rezo у своєму Twitter, висловивши сподівання на цифрову революцію, яка має відбутися у шкільних класах.
Особливості шкільної системи в Німеччині
У Німеччині кожна федеральна земля має свою систему шкільної освіти. Не заплутатися й обрати правильну школу часом важко самим німцям, не кажучи вже про іноземців.
Фото: picture alliance/dpa/F. Kästle
Від малюка до підлітка
До шести років діти ходять у дитячий садок. Потім вони зобов'язані відвідувати школу щонайменше до 15 років - до 9 чи 10 класу, залежно від федеральної землі. Навчання вдома можливе лише як виняток, наприклад, у разі тяжкої хвороби.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Karmann
Початкова школа (Grundschule)
Перший день у школі батьки намагаються "підсолодити", кладучи до "шкільних кульків", які діти отримують у подарунок, багато смаколиків. Але далі на дітей чекає "серйозне життя". Освітню систему Німеччини регулює не федеральний уряд, а уряди окремих федеральних земель. У більшості земель діти ходять до початкової школи чотири роки (в Берліні навіть шість), перш ніж перейти до школи вищого рівня.
Фото: imago/Kickner
За порадою вчителя
Перед тим, як дитина закінчить початкову школу, вчителі радять, до школи якого типу краще далі віддати учня: до гімназії (Gymnasium), загальної (Gesamtschule), реальної (Realschule) чи основної школи (Hauptschule). Часто батьки, однак, лише уважно вислуховують пораду вчителя, але дитину віддають до старшої школи такого типу, який самі вважають за найкращий для свого чада.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/R. Hottas
Гімназія (Gymnasium)
Гімназія готує дітей до навчання в університеті. Навчання триває до 12-го або в залежності від федеральної землі 13-го класу. В одинадцятому класі учні, як правило, вибирають дві-три дисципліни для поглибленого вивчення. Але це означає звуження профілю: учні гімназії отримують багатосторонню освіту. Атестат зрілості (Abitur) надає випускнику право на вступ до будь-якого вишу.
Фото: picture alliance/BeyondFoto
Реальна школа (Realschule)
У більшості земель навчання в реальній школі триває з 5 до 10 класу. Програма майже така сама, як у гімназії, але менше іноземних мов. Учнів готують до професійних шкіл. Крім того, вони мають право пройти дворічне навчання для роботи держслужбовцем. Учні з високою успішністю також можуть отримати атестат зрілості (Abitur), проте для цього їм доведеться перейти до гімназії чи загальної школи.
Фото: picture-alliance/W. Bahnmüller
Основна школа (Hauptschule)
Основна школа дає неповну середню освіту. Навчання триває до дев'ятого класу. Програма майже така сама, як у школах вищих рівнів, проте темп навчання тут повільніший. До програми входять курси практичного спрямування, які готують учнів до подальшого навчання в професійних освітніх закладах. Після закінчення основної школи учні звичайно можуть перейти до реальної школи, загальної школи чи гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Baumgarten
Загальна школа (Gesamtschule)
Загальні школи поширились у Німеччині в 1970-х роках як альтернатива трискладовій шкільній системі - гімназія, реальна й основна школа. Ці три типи школи інтегровані в загальній школі під одним дахом. Учні можуть отримати атестат зрілості після 13 класу, як в гімназії, або розпочати професійну підготовку після 9 чи 10 класу.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/u. umstätter
Боротьба за бажані місця
Нині в Німеччині майже половина школярів після початкової школи йде до гімназії. Зростає популярність і загальної школи, адже тут від учнів не вимагають одразу зробити вибір стосовно свого майбутнього - вища освіта чи робоча спеціальність. У великих містах попит на загальну школу вже перевищив пропозицію: так, у Кельні в 2018 році загальні школи були змушені відмовити приблизно 1000 кандидатів.
Фото: picture alliance/blickwinkel/M. Begsteiger
Період орієнтації
Якщо дитину прийняли до гімназії, це ще не гарантія, що вона її завершить. 5 і 6 класи гімназії вважаються орієнтаційними: якщо учню складно опанувати програму, вчителі можуть порадити перевести його до реальної чи основної школи. Водночас якщо учень реальної чи основної школи в 5 і 6 класах має високу успішність, він може відносно без проблем перейти до гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul
Різні федеральні землі, різні моделі
У різних федеральних землях - різна система: в Саксонії після початкової школи діти відвідують школу вищого рівня (Oberschule) (поєднання основної й реальної шкіл) або гімназію. В деяких землях також можна з 1 по 10 клас відвідувати громадську школу (Gemeinschaftsschule), яка є різновидом загальних шкіл. У Баварії з 2011 року замість старшої ввели середню школу (Mittelschule). Заплутатися легко.
Фото: picture-alliance/imageBROKER
Професійне училище (Berufsschule)
Після старшої й реальної шкіл учні продовжують навчання в професійному училищі. Тут теорія йде пліч-о-пліч з практикою, завдяки чому випускники стають затребуваними спеціалістами на ринку праці. Професійні школи тісно співпрацюють з фабриками й підприємствами, які пропонують проходження навчальної практики і є потенційними роботодавцями випускників.
Діти з інвалідністю зазвичай відвідують спеціальні школи (Förder- und Sonderschulen), які пристосовані під їхні потреби. Критики вважають, що таким чином діти почуваються ізольованими в суспільстві. Тим часом деякі з цих дітей можуть відвідувати й звичайні школи. Водночас опоненти вказують, що через брак вчителів зі спеціальною освітою у звичайних школах діти не отримують відповідного піклування.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Wüstneck
Розклад уроків, що постійно змінюється
Часом заняття закінчуються о 12:00, часом о 15:00 чи 16:00. Для батьків, які працюють, це справжній виклик. Лише деякі школи пропонують догляд за дітьми впродовж усього дня, коли учні після уроків можуть залишатися виконувати домашні завдання чи відвідувати різні гуртки.
Фото: picture-alliance/Chromorange/F. Jouanneaux
Приватні школи - в меншості
Також у Німеччині є приватні навчальні заклади, як наприклад, вальдорфські школи, інтернати й школи, що фінансуються церквою. Але більшість дітей відвідують державні навчальні заклади. І не варто боятися: якість освіти висока також за межами приватних установ.