Саміти глав держав країн Центральної Європи збирають щороку у травні лідерів країн регіону. Цей форум, хоч і не має формального характеру, є важливою міжнародною подією – торік у саміті у Варшаві взяли участь 20 президентів, у тому числі почесний гість форуму – президент США Барак Обама. Щоправда, не обійшлося і без демаршів – лідери декількох країн, у тому числі Сербії і Румунії, відмовилися приїхати, протестуючи проти запрошення на зустріч президента Косова, державність якого ці країни не визнають.

18-ий саміт глав держав Центральної Європи у Ялті, імовірно, теж відбудеться за відсутності низки європейських лідерів. Цього разу проблема – політична ситуація в Україні. Першим про свою відмову їхати на саміт до Ялти заявив президент Німеччини Йоахім Ґаук. Про те, що Ґаук не прийняв запрошення Віктора Януковича, у відомстві президента повідомили одразу після того, як стало відомо про голодування ув’язненої лідера опозиції Юлії Тимошенко, яка заявляє про знущання і побиття її співробітниками харківської тюрми. У Відомстві федерального президента повідомили, що рішення глави держави не їхати до Ялти було ухвалене саме з огляду на поводження з Юлією Тимошенко та іншими політичними в’язнями.

Жорсткий сигнал від правозахисника зі Східної Німеччини

«Президент Ґаук – сам у минулому активний учасник правозахисного руху у Східній Німеччині. Він хоче подати президенту Януковичу чіткий сигнал про те, що Німеччина не буде миритися із нинішнім станом речей»,- прокоментував рішення німецького президента у розмові з Deutsche Welle експерт Фонду Аденауера Ніко Ланґе. За його словами, українська влада у поводженні з ув’язненими не зважає на права людини.

Рішення Йоахіма Ґаука не їхати до Ялти було узгоджене з канцлером Анґелою Меркель, повідомив речник президента. Такий крок глави держави підтримав і міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє. «Це правильне рішення»,- сказав міністр журналістам, перебуваючи з візитом у Брунеї. Вестервеллє нагадав про вимогу німецького уряду, аби Юлія Тимошенко отримала належну медичну допомогу і запропонував лікування екс-прем’єра та її ув’язнених соратників у Німеччині. З огляду на політичну ситуацію в Україні глава німецького МЗС заявив: «Той, хто хоче рухатися у напрямку Європейського Союзу, має знати, що ми – спільнота цінностей, яка покладається насамперед на засади правової держави»,- наголосив Ґідо Вестервеллє, нагадуючи про бажання України і Євросоюзу підписати Угоду про асоціацію.

Ґаук, Фішер – хто наступний?

В Адміністрації українського президента Deutsche Welle не надали інформації про те, які саме державні лідери прийняли запрошення Віктора Януковича. Тим часом стало відомо про відмову, щонайменше, ще двох президентів. У відомстві президента Австрії Deutsche Welle повідомили, що Гайнц Фішер також не братиме участь у ялтинському саміті. «Президент не прийняв запрошення на цей саміт з причин щільного робочого графіка і повідомив про це українську сторону ще три тижні тому»,- повідомила речниця Фішера.

Крім того, на саміт, імовірно, не приїде президент Чехії. Такою інформацією з українськими журналістами поділився глава представництва ЄС в Україні Жозе Тейшейра.

Експерт Центру Разумкова Валерій Чалий вказує на те, що Німеччина і Австрія, разом з Чехією та Угорщиною, є країнами, які 1993 року були ініціаторами самітів глав держав Центральної Європи. Тому президенти цих держав щороку є неодмінними учасниками саміту. «Неприбуття президентів Австрії і Німеччини - це чіткий сигнал: якщо політичні переслідування в Україні триватимуть, ніяких успішних міжнародних заходів в Україні не буде», - зауважує Чалий. Він вказує на те, що довіра європейських лідерів до Януковича практично зруйнована, а зрушення у відносинах з ЄС можливі лише після парламентських виборів восени. Україна вперше приймала саміт глав держав Центральної Європи 1999 року у Львові, нагадує Валерій Чалий. «Адміністрація президента Кучми подавала проведення того саміту як визначний сигнал поступу на шляху європейської інтеграції України», - нагадує експерт. Утім, вдруге цей саміт Україна прийматиме за інших обставин.

«Небачена криза у відносинах Києва і Берліна»

Як зазначив у розмові з Deutsche Welle колишній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн, сьогодні відносини між Берліном і Києвом переживають кризу, якої у новітній історії двох країн ще не було. «І за президентства Кучми, і за президентства Ющенка виникали труднощі. Але всі ці питання вдавалося вирішити на політичному і дипломатичному рівні без такого кричущого загострення. Утім, нині ситуація інакша: вже не один місяць весь цивілізований світ звертається до українського керівництва, вказуючи на неприйнятність політичних переслідувань Юлії Тимошенко та інших колишніх урядовців. Але нічого не відбувається», - критикує Штюдеманн. За його словами, Віктор Янукович у відносинах з ЄС «зачиняє двері, не знаючи, чи знайде він ключ, аби потім їх знову відкрити».

«Це глибоко непрофесійно. Або Янукович відокремлений від зовнішнього світу і не усвідомлює, що відбувається навколо, або він і його оточення настільки недалекоглядні, що не можуть передбачити наслідки своїх дій», - дивується німецький дипломат. Штюдеманн вказує на те, що переслідування опозиції в Україні за лічені тижні до «Євро-2012» опинилися на перших шпальтах німецьких видань. «Це іміджева катастрофа. Я не знаю, як Україна буде з цього вибиратися», - каже Дітмар Штюдеманн.

На шляху до ізоляції

Про те, що сприйняття України в Європі може суттєво погіршитися і зіпсувати майбутню європейську футбольну першість, говорить і Ніко Ланґе. «Президент Янукович продовжує прямувати у міжнародну ізоляцію. Цей шлях веде у глухий кут. Адже не лише Захід, але й Росія засудили те, що відбувається із Тимошенко. Янукович ризикує не лише втратити шанс на зближення з Європейським Союзом, але й шанс гідно провести «Євро-2012»,- застерігає Ланґе. Як зауважує німецький експерт, часу для виправлення ситуації у Віктора Януковича залишилося вкрай мало. Першим сигналом, який дозволив би сподіватися на початок нормалізації у відносинах із Заходом, могло би стати відправлення Юлії Тимошенко на лікування до Німеччини.