Ще кілька тижнів тому європейські ЗМІ не приділяли уваги тому, хто з політиків планує відвідувати матчі «Євро-2012» в Україні. Так само стриманою була і увага до судових процесів проти Юлії Тимошенко та її соратників. Все кардинально змінилося 26 квітня, коли пресі стало відомо, що президент Німеччини Йоахім Ґаук відмовився їхати на саміт глав держав Центральної Європи, протестуючи таким чином проти негуманного поводження з українським екс-прем’єром. «Це спричинило цілу лавину у ЗМІ. Адже на той момент вже повідомлялося про плани німецького МЗС домогтися лікування Тимошенко у Німеччині. Натомість в Україні, всупереч усьому, розгорнули другий судовий процес проти неї. Це підлило олії у вогонь», - зауважив у розмові з Deutsche Welle експерт Фонду Бертельсманна Корнеліус Охманн.

Експерт фонду "Наука і політика" Кай-Олаф Ланґ гостру реакцію Берліна на розвиток подій в Україні пояснив невиправданими сподіваннями стосовно Києва. За його словами, починаючи з 2007 року, коли Німеччина головувала в ЄС, Україні відвели особливу роль в рамках Східного партнерства. «Україна мала стати «взірцевим учнем». Цього не сталося», - зауважив берлінський аналітик.

«Медійна катастрофа» для Януковича

З огляду на голодування Юлії Тимошенко та інформацію про її побиття у в’язниці, політична ситуація в Україні напередодні «Євро-2012» вже тиждень залишається топ-темою у німецьких ЗМІ. Політики стали один за одним заявляти, що не поїдуть на «Євро-2012» до України. Заяви стають дедалі більш радикальними. Корнеліус Охманн нарікає, що дискусія зайшла так далеко, що спостерігачам за кордоном, зокрема в Україні, здалося, що Німеччина взагалі збирається позбавити українців футбольного свята. «У певний момент іноземні ЗМІ перестали розрізняти – де є позиція німецького уряду, а де – заява третьорядного політика, який у цій темі взагалі нічого не розуміє. Як результат, ми маємо медійну катастрофу для Києва», - констатує оглядач. Дискусія у ЗМІ має відчутний вплив на громадську думку у Німеччині: згідно з репрезентативним опитуванням, проведеним на замовлення телеканалу ARD, три чверті німців висловилися за те, аби канцлер Анґела Меркель та інші члени уряду не їхали на "Євро-2012".

Корнеліус Охманн вказує на надзвичайно сильні позиції засобів масової інформації у Німеччині: якщо ЗМІ підхоплюють якусь «гарячу» політичну тему, за лічені дні вона може набути несподіваних масштабів. Якщо, приміром, йдеться про політичний скандал, то медійний тиск нерідко триває доти, доки не піде у відставку якийсь урядовець. «Чим обернулася «українська» тема? Тепер Україну наліво і направо прирівнюють до Білорусі, а Януковича – до Лукашенка. Я не думаю, що до цього була готова українська влада, коли відправляла до в’язниці Юлію Тимошенко», - розмірковує Охманн. За його словами, влада у Києві виявила вкрай низький рівень професіоналізму, недооцінивши потенціал тиску ЗМІ на політиків у демократичних країнах, особливо з огляду на майбутній Чемпіонат Європи з футболу.

У розпал дискусії у ЗМІ політики немов почали «змагання ідей»: як би провчити авторитарного Януковича? Зрештою, договорилися до того, що міністр охорони довкілля, соратник Анґели Меркель по Християнсько-демократичному союзу Норберт Реттґен в інтерв’ю найтиражнішій газеті Bild заявив, що не поїде на «Євро-2012», «аби не грати на руку українському режиму, який хоче відбілити свою диктатуру». А інший консервативний політик – депутат Бундестагу Філіп Місфельдер - пішов ще далі і закликав подати від імені Німеччини скаргу на Україну до Європейського суду з прав людини.

Єврокомісія без стратегії

Слідом за депутатами Бундестагу та німецькими урядовцями, про небажання їхати на «Євро-2012» до України заявили провідні політики у низці інших країн ЄС – від Бельгії і Нідерландів до Італії. Зрештою, після тижня дискусії у ЗМІ, у повному складі відмовилася їхати до України і Єврокомісія. Експерт Центру європейської політики у Брюсселі Аманда Пол вважає такий крок єврокомісарів помилкою. На думку Пол, змішувати спорт і політику не варто. «Хоча стурбованість Єврокомісії за українську демократію і має підстави, бойкот нічого не дасть. Це лише нашкодить відносинам України і ЄС, відштовхуючи Україну», - застерігає експерт. Пол також нарікає на відсутність чіткої стратегії розвитку співпраці ЄС з Україною, а також критикує, що чимало європейських політиків лише використали дискусію у ЗМІ, аби набрати політичних балів, при цьому не розуміючись ані на спорті, ані на ситуації в Україні.

Експерт Східноєвропейського демократичного центру у Варшаві Павел Казанецький вказує на занепокоєння у Польщі через відмови багатьох європейських можновладців їхати на «Євро-2012» до України. Зрештою, це може відбитися на успіху турніру, співорганізатором якого є Польща. Казанецький також зауважує, що західні політики застосовують різні мірила, бойкотуючи європейський футбольний чемпіонат в Україні, водночас не маючи проблем їхати на Олімпіаду до Пекіна або до Сочі. «Права людини у Росії поважають аж ніяк не більше, ніж в Україні. Але Україна – це країна, яка заявляє про бажання бути членом Європейського Союзу. Те, що відбувається нині в Україні, зокрема стосовно Юлії Тимошенко, неприпустимо у країні, яка називає себе європейською», - наголошує польський експерт.

Польща у некомфортному становищі

Польща як співорганізатор «Євро-2012» і стратегічний партнер опинилася у некомфортній ситуації, зауважує Павел Казанецький. «Довіра до Віктора Януковича вже дуже низька. Він робив чимало обіцянок міжнародним партнерам, яких не дотримувався. Але для Польщі дуже важливо, аби європейські політики відділяли політичні вимоги до Януковича від бойкоту спортивного свята. Українці мають зрозуміти, що Україна продовжує мати велике значення для Європи, а європейські партнери дуже чітко розмежовують ставлення до українського народу і його нинішньої влади», - каже Казанецький. Оглядач переконаний, що замість дискусій про бойкот «Євро-2012» в Україні, європейським лідерам варто було би домовитися про те, як у нинішній політичній ситуації будувати відносини з Києвом після футбольного чемпіонату.