Питання суверенітету Росії над усіма спірними Курильськими островами не обговорюється, заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
Реклама
Токіо має визнати суверенітет Москви над усіма спірними південними Курильськими островами, заявив у понеділок, 14 січня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після зустрічі з японським колегою Таро Коно. "Суверенітет над островами не обговорюється, це російська територія", - заявив Лавров, передає агенція AFP.
Він додав, що Москва готова працювати в напрямку мирного врегулювання, що передбачає "незаперечне визнання Японією всіх результатів Другої світової війни, включаючи суверенітет Росії над усіма островами південної Курильської групи". Він зазначив, що ця основна передумова відображена в спільній декларації Радянського Союзу і Японії 1956 року, яку Москва хоче використати в якості відправної точки.
Лавров зазначив, що поки що зусилля щодо спільного розвитку островів за останніми двосторонніми угодами не були особливо успішними. За його словами, однією з цілей Москви у двосторонній співпраці є безвізовий режим між двома країнами, який може розпочатися з того, що Токіо відмовиться від віз для російських громадян, які проживають на Курилах.
Дипломати зустрілися вперше з того часу, як 2018 року президент Росії Володимир Путін та прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе домовилися посилити зусилля для укладення мирної угоди, яка так і не була підписана між двома країнами після завершення Другої світової війни через територіальну суперечку щодо приналежності островів Південних Курил.
Після Другої світової війни Курильські острови були захоплені Радянським Союзом, і вони досі залишаютсья під контролем Росії. Японія заявляє про свої претензії на чотири острови Курильського архіпелагу - Ітуруп, Кунашир, Шикотан і острівну групу Хабомай. Ці острови, які мають важливе стратегічне розташування, Японія називає своїми "північними територіями" і хоче повернути їх.
Завершення Другої світової війни: як це було
Беззастережною капітуляцією Німеччини у травні 1945 року завершилася Друга світова війна в Європі. Німеччина - в руїнах. Американські та радянські військові зустрічають тих, із ким вели довгу боротьбу. Фотодобірка DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Початок кінця
Висадка 6 червня 1944 року військ Антигітлерівської коаліції в Нормандії стала початком поразки нацистської Німеччини. На початку 1945 року американські солдати добралися до Саару. Поблизу Саарбрюкена вони зайняли одне із сіл (на фото). Складати зброю готові поки не всі.
Фото: picture-alliance/dpa
Більше, ніж символ
Хоча відвернути військову поразку армії Гітлера вже неможливо, за столицю "третього рейху" у квітні 1945 року ще ведуться запеклі бої. Солдати Червоної Армії зібралися перед Бранденбурзькими воротами - символом Берліна. У ці дні лише у столиці тисячі німецьких солдатів та представників цивільного населення зводять рахунки з життям.
Фото: picture-alliance/dpa
Патрулювання в Кельні
У травні 1945-го, після 262 повітряних атак за п'ять років, війна зрештою закінчилася і для Кельна на Рейні. Американські солдати патрулюють ті кілька вільних вулиць, які ще залишилися у майже вщент зруйнованому місті. Передусім бомби маршала Королівських ВПС Великобританії Артура Харріса змінили обличчя Кельна назавжди.
Фото: picture-alliance/dpa
Фото, що облетіло світ
Зустріч двох переможних армій на руїнах мосту через Ельбу поблизу Торгау в Саксонії: 25 квітня 1945 року радянські солдати 58-ої гвардійської дивізії 1-го Українського фронту вітаються з американськими солдатами 69-ої піхотної дивізії. Це фото відоме у всьому світі.
Фото: picture-alliance/dpa
Шоковані переможці
Практично до самого прибуття американських солдатів у концентраційному таборі "Дахау" поблизу Мюнхена продовжували знищувати людей. На фото рядові саме виявили вагонетку з трупами убитих в'язнів. Навіть найзагартованіші з солдатів шоковані масштабами організованого нацистами масового вбивства людей.
Фото: picture-alliance/dpa
Знаменитий прапороносець
2 травня 1945 року радянський солдат, грузин Мілітон Кантарія, встановлює радянський червоний прапор із серпом і молотом над берлінським Рейхстагом. Жоден інший мотив не символізує кінець так званого "третього рейха" настільки промовисто, як цей зі стягом переможців, що розвівається над Берліном.
Фото: picture-alliance/dpa
Смертоносні 18 хвилин
Мало хто знає про долю Емдена - невеличкого міста на півночі Німеччини. Усього за 18 хвилин 6 вересня 1944 року на нього було скинуто 15 тисяч авіаційних бомб і запалювальних боєприпасів зі 181 канадського бомбардувальника. Остання повітряна атака на портове містечко у дельті річки Емс була здійснена 25 квітня 1945 року. Емден - одне з найбільш зруйнованих під час Другої світової міст у Європі.
Фото: picture-alliance/dpa
Дорога в полон
Німецьких солдатів, які пережили війну, майже скрізь очікує полон. Британські та американські табори військовополонених при цьому вважалися гуманними. На відміну від радянських. З 1941 по 1945 рік понад три мільйони німецьких солдатів потрапили в радянський полон. Третина з них (майже 1,1 мільйона осіб) загинули. Останні німецькі солдати повернулися додому з полону аж 1955 року.
Фото: picture-alliance/dpa
Новина дня
Заради цього боролися солдати Антигітлерівської коаліції. 2 травня 1945 року зі спецвипуску армійської газети Stars and Stripes американські солдати дізнаються про смерть Адольфа Гітлера. Полегшення читається на їхніх обличчях. Закінчення війни близько.
Фото: picture alliance/dpa/Everett Colle
Krupp: промисловий рушій війни в руїнах
Як і під час Першої світової війни, головним промисловим гравцем у завойовницьких планах Гітлера є виробник сталі та зброї Krupp в Ессені. Бомбардування підприємства є однією зі стратегічних цілей ВПС Антигітлерівської коаліції. Тисячі примусових працівників звозили на роботу на заводах Krupp до 1945 року. Наприкінці війни дві третини заводів зруйновані.
Фото: picture-alliance/dpa
Виживання і після війни
Людина й війна: цей невідомий німецький солдат вижив, проте його побут ще не скоро нормалізується. 1945 року вода, струм та опалення в Німеччині - розкіш. Аби вижити, треба мати силу волі, вміння імпровізувати та знаходити вирішення проблем.
Фото: picture-alliance/dpa
Втрачене дитинство
Вони не розуміють війни, але суцільні руїни під час і після війни стали для мільйонів німецьких дітлахів єдиним майданчиком для ігор. Ціле покоління виростало з цією травмою, наслідками якої досі залишаються типова німецька ощадливість та старанність.