11 грудня міністр інфраструктури Андрій Пивоварський та його заступники заявили, що планують подати увідставку. Однією з причин цього кроку вони назвали маленьку зарплату, яка не дозволяла залучати до роботи у міністерстві професіоналів. Міністр зізнався, що отримує лиш трохи більше шести тисяч гривень на місяць, тоді як, на думку Пивоварського, керівний склад міністерств має заробляти щомісяця не менш ніж тисячу євро (тобто понад 27 тисяч гривень).

З першого грудня посадові оклади міністрам, так само як і всім держслужбовцям, підняли на 25 відсотків. Зокрема, голові уряду тепер нараховують 8300 гривень, а на руки він отримує 6500.

Якою має бути зарплата держслужбовця?

Загальна думка опитаних DW експертів та чиновників полягає в тому, що державні службовці мають заробляти стільки ж, скільки й фахівці такого ж рівня у приватному секторі. "Якщо зараз менеджер середньої ланки отримує у Києві 10-15 тисяч гривень на місяць, то і керівники департаментів у міністерствах мали б отримувати аналогічну зарплату, але саме як оклад, а не як надбавки та премії. Керівники центральних органів виконавчої влади - у діапазоні 15-20 тисяч, а ті, які сидять на великих потоках, - і більше", - каже експерт Реанімаційного пакету реформ Ярослав Юрчишин.

Професор Піттсбурзького університету та співзасновник порталу VoxUkraine Тимофій Милованов оцінює зарплату держслужбовців нижчої ланки у 10-15 тисяч гривень, а от чиновники рівня керівників департаментів міністерств і вище мають, на його думку, отримувати значно більшу зарплату - не менше 100 тисяч доларів на рік (тобто понад 200 тисяч гривень на місяць). "Міністри, до речі, можуть отримувати менше, адже вони отримують рядок у резюме", - вважає Милованов.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов у лютому 2015 року прийшов на державну службу якраз з приватного сектора. Він теж вважає, що зарплати в держапараті мають відповідати зарплатам у комерційних компаніях. "Я бачив дослідження по європейських країнах - розриву між середніми зарплатами (у державному та приватному секторах) фактично немає. Зрозуміло, що СЕО великої компанії заробляє більше міністра, але для більшості працівників розриву немає", - зазначив Нефьодов у розмові з DW.

Робота для державників

Попри низькі зарплати, у системі органів державної влади все ж намагаються втримати професіоналів. Як свідчить, зокрема, джерело DW у Національному банку, яке побажало залишитися неназваним, у цій установі зараз співіснує дві категорії співробітників – функціональний персонал (переважно старожили, але поступово персонал оновлюються) та проектні менеджери (новобранці, які покликані реформувати організацію). Нові фахівці отримують подекуди у рази більше за старожилів.

Серед проектних менеджерів зарплати також суттєво різняться - залежно від сфери і досвіду. Скажімо, кваліфіковані юристи чи IT-фахівці отримують зазвичай більше, ніж вихідці з банківського сектору. Однак, якщо для банківських службовців пропоновані НБУ зарплати навіть вищі за ринкові (банківський сектор зараз банкрутує і згортається), то юристи чи IT-фахівці мусять в НБУ задовольнятися 10-30 відсотками від своїх ринкових зарплат. Адже в приватному скеторі у цій сфері платять від 3 до 10 тисяч доларів у гривневому еквіваленті. Тож справді висококваліфіковані фахівці з найкраще оплачуваних секторів йдуть працювати в НБУ за такі гроші радше з державницьких міркувань, зазначає співрозмовник DW.

Європейські умови

Як свідчить дослідження, опубліковане 2013 року у виданні Європейської комісії Economic Papers, у більшості країн-членів Європейського Союзу державні службовці отримували навіть вищі середні зарплати, ніж ті, хто працював у приватному секторі. У Німеччині, наприклад, ця різниця складала 10 відсотків. Загальна ж тенденція полягала в тому, що на держслужбі низькоквалифіковані працівники заробляли більше, ніж працівники комерційних компаній з такою ж кваліфікацією, а висококваліфіковані - навпаки менше.

З березня 2015 року канцлерка Анґела Меркель заробляє 22 533 євро на місяць, а міністри її уряду - від 14 608 євро (до відрахування податків). Середня місячна зарплата до відрахування податків у Німеччина складає 3527 євро. Але українські зарплати доречніше було б порівнювати із зарплатами, наприклад, у Грузії. Там у 2014 році міністри отримували 5000 ларі (приблизно 2170 євро), тоді як середня зарплата держслужбовця становила 1361 ларі (590 євро), а загалом по країні - 818 ларі (355 євро).

Якщо Україна хоче мати ефективний державний апарат, зарплати держслужбовців треба підвищувати. Але де взяти на це кошти? "Європейський Союз готовий за умови реформ давати гроші на зарплати новим некорумпованим чиновникам-реформаторам через прямий бюджетний грант. Але грантів від міжнародних партнерів не вистачить. Для того, щоб знайти кошти, ми маємо побороти корупцію та неефективність роботи державної машини. Першим кроком буде аудит функцій та скорочення чиновницького апарату на дві третини. А це майже 200 тисяч безробітних - ще один соціальний виклик", - попереджає Ярослав Юрчишин. Утім, підвищення зарплати він не вважає панацеєю. Зокрема з точки зору боротьби з корупцією, зазначає експерт, крім адекватних зарплат важливе насамперед незворотне покарання за порушення законів - як чиновниками, так і тими, хто пропонує хабарі.