Яценюк стверджує, що Крим анексували за участю Януковича
Наталія Мехед
11 грудня 2017 р.
Екс-прем'єр Арсеній Яценюк дав свідчення у справі Віктора Януковича за звинуваченнями у держзраді. За його словами, екс-президент України перебував у змові з президентом РФ.
Реклама
Екс-прем'єр-міністр України, лідер партії "Народний фронт" Арсеній Яценюк стверджує, що колишній президент України Віктор Янукович діяв у змові з президентом Росії Володимиром Путіним і керівництвом РФ у лютому 2014 року, коли почалася анексія Криму. Про це він заявив у понеділок, 11 грудня, в Оболонському райсуді Києва під час допиту як свідка в справі про обвинувачення Януковича у державній зраді, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Президент Росії Володимир Путін у своїх інтерв'ю сам підтвердив, що він як президент Росії, верховний головнокомандувач збройних сил РФ, починаючи з 20 лютого 2014 року, віддав наказ збройним силам Росії на незаконне захоплення й анексію української території. І цей план реалізовувався, зокрема, за участю тодішнього президента України Віктора Януковича", - зазначив Яценюк. Лідер "Народного фронту" вважає, що лист Януковича на адресу Путіна і керівництва РФ від 1 березня 2014 року з проханням увести війська на територію України став результатом домовленості між Януковичем та Путіним, щоб легітимізувати події, які відбувалися тоді в Криму.
Яценюк переконаний, що Янукович був повністю залежний від РФ і персонально Путіна і, на його думку, це підтверджувалося політикою, яку він проводив, коли був президентом України, зокрема, підписанням Харківських угод, а згодом - відмовою від підписання угоди про асоціацію з ЄС, що призвело до подій Євромайдану.
Також Яценюк розповів, яким чином, на його думку, до влади в 2014 році прийшов Олександр Турчинов, який до президентських виборів виконував обов'язки глави держави. За його словами, у лютому 2014-го апарат Верховної Ради України не міг жодним чином зв'язатися з адміністрацією тодішнього президента Януковича, тому спікер парламенту Турчинов, згідно з Конституцією, і почав виконувати обов'язки президента.
Чому Аваков їздив до Криму
Крім того, у понеділок суд допитав міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, який, зокрема, розповів, що метою його поїздки до Криму в лютому 2014 року в статусі глави МВС було не силове затримання Януковича, а намір зустрітися з ним і зрозуміти його подальші плани.
"Ми хотіли дізнатися, в якому він стані, які у нього плани, і як він планує здійснювати далі свої функції. Це було ключове завдання моєї поїздки, - цитує Авакова "Інтерфакс-Україна". - Я літав туди не для того, щоб зловити Януковича, закувати його в кайдани, привести і кинути на поталу натовпу. Я хотів поговорити з ним, і сподівався, що Янукович повернеться до виконання своїх обов'язків".
Глава МВС України зазначив, що Янукович знав про його візит і "всіляко уникав зустрічі з ним". Також Аваков запевнив, що в той час у нього та тогочасного в.о. глави СБУ Валентина Наливайченка не було фізичної можливості затримати Януковича в Криму.
Наступне судове засідання у справі Януковича має відбутися у середу, 13 грудня.
Нагадаємо, 29 червня 2017 року Оболонський суд Києва постановив розглядати справу Януковича про держзраду за заочною процедурою. Минулого четверга, 7 грудня, суд вирішив допитати в цій справі в якості свідків зі сторони обвинувачення президента України Петра Порошенка, секретаря Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) Олександра Турчинова, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, голову Верховної Ради Андрія Парубія та колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.
Процес над Януковичем: піар-кампанія чи справедливий суд? (04.05.17)
02:33
Чотири роки Революції гідності: здобутки Майдану й відповідальність за злочини
Чотири роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи євроінтеграцію України. Чого з того часу вдалося досягти і чи покарані убивці героїв Небесної сотні - у галереї DW.
Фото: Tomas Rafa
Довгоочікувана євроінтеграція
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, протестуючи проти політики тодішнього президента Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Протести скінчилися зміною влади. У березні 2014-го Україна підписала політичну частину угоди, а в червні - економічну. Угода тривалий час була заблокована Нідерландами, але з 1 вересня 2017 року вона нарешті запрацювала.
Фото: REUTERS
Прогрес у втіленні угоди з ЄС на тлі корупції
У нещодавньому звіті щодо імплементації угоди про асоціацію з ЄС Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері енергетики, охорони здоров'я, освіти, довкілля та децентралізації, але наголосила на браку поступу в боротьбі з корупцією. Також Україні нагадали, що прогрес у різних галузях - нерівномірний, і реформування загалом слід прискорити.
Фото: Reuters
"Тайговому союзу - ні"
Одна з вимог протестувальників - відмова від вступу до Митного союзу з Росією. Після перемоги Майдану нова влада відмовилися від цієї ідеї. Зараз ідея Митного союзу не дуже популярна серед жителів України. За даними КМІС, якби референдум про вступ до нього проводився у вересні 2017 року, "за" проголосували б 15 відсотків громадян України, 55 - "проти" і 30 - не визначились або не голосували б.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Свобода для політв'язнів
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Суд проти президента-втікача
Після перемоги Майдану український екс-президент Віктор Янукович втік до Росії. В Україні йому, серед іншого, закидають державну зраду, пособництво у зміні меж території і держкордону України та у веденні агресивної війни. Нині суд перейшов до розгляду справи по суті. Однак цей процес постійно затягується з боку захисту підсудного, який має бути засуджений заочно.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Matytsin
Покарання убивць Небесної сотні
За даними департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України, зараз розслідується понад три тисячі злочинів проти Майдану. Про підозру повідомили 380 особам, обвинувальні акти по 239 випадках направлені до суду, 48 осіб визнані винними. Одна людина відбуває покарання за ґратами. Між тим рідні героїв Небесної сотні кажуть про затягування з багатьма розслідуваннями.
Фото: DW/F. Hofmann
Справи проти "беркутівців"
ГПУ відкрила низку справ проти бійців нині розформованого спецпідрозділу "Беркут" за розгін Майдану та вбивства протестувальників. Частину справ зараз розглядають у судах, деяким "беркутівцям" вдалося втекти до Росії або анексованого Криму. На початку листопада РФ відмовилася видати Україні екс-командира київського "Беркута" Сергія Кусюка, якого підозрюють у перевищенні повноважень.
Фото: Reuters
Меморіал героїв Небесної сотні
Щоб вшанувати загиблих на Майдані, українська влада вирішила збудувати меморіальний комплекс. На конкурс з його створення вже подано 65 заявок з 12 країн, переможця має обрати конкурсна комісія. Меморіально-музейний комплекс збудують на алеї Героїв Небесної Сотні - колишній вулиці Інститутській, де загинули багато майданівців.