Перед другим туром виборів президента України чинний глава держави Петро Порошенко, який у першому турі здобув лише близько 16 відсотків голосів і майже вдвічі поступився шоумену Володимиру Зеленському, заявив: "Я всіх почув. І тих, хто голосував за мене, і тих, хто підтримував інших кандидатів. Зробив висновки!".

Ключове слово - дія

У суботу, 6 квітня, він запросив громадських активістів на зустріч. За словами учасників зустрічі, він пообіцяв їм, що найближчим часом подасть до Верховної Ради законопроекти про перезавантаження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та  Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК). Крім того, він підтримав ідею реформувати Службу безпеки України (СБУ), зокрема щодо позбавлення цього органу функцій розслідувань економічних злочинів. А також - пообіцяв здійснити кілька гучних кадрових відставок.

Зокрема, Петро Порошенко пообіцяв звільнити з посади заступника голови СБУ Павла Демчину та заступника керівника Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Розслідування українських журналістів показали, що вони начебто причетні до корупційних схем. "Як на мене, президент розуміє токсичність цих осіб на даних посадах. Сподіваюсь, що хоча б один, або навіть двоє, будуть звільнені ще до виборів", - сказала DW виконавча директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк, яка всі ці роки критикувала президента за повільне просування антикорупційної та судової реформи і також була на зустрічі з Порошенком.

Після зустрічі з активістами Петро Порошенко заявив, що визнав помилки в кадровій політиці і обіцяє не призначати більше на відповідальні посади своїх бізнес-партнерів і близьких людей. "Ніяких близьких людей Петро Порошенко більше призначати не буде, поки він є президентом, в тому числі під час другого терміну", - сказав президент понеділок, 8 квітня, в програмі "Свобода слова" в ефірі телеканалу ICTV. 

Зможе, якщо буде конче потрібно

Порошенко також заявив, що Україні також конче потрібен закон про імпічмент президента та про тимчасові слідчі комісії. Однак громадський сектор наполягає на іншому. За словами Дарини Каленюк, громадськість чекає, що вже під час цього пленарного тижня президент подасть до Верховної Ради як невідкладний законопроект про перезавантаження САП та НАЗК. "Рада міжнародних експертів під час відбору суддів Антикорупційного суду довела свою дієвість. Якби цю схему законодавчо застосувати для відбору керівників служби фінансових розслідувань, НАЗК та САП, то ми могли б порозумітися. Президент би довів, що він може не лише обіцяти, але і діяти", - вважає громадська активістка.

Утім, представниця громадського Центру UA Інна Борзило скептично оцінює можливість ухвалення цих законів у парламенті до другого туру виборів.  Вона впевнена, що обіцянки Порошенка можуть залишиться обіцянками через Верховну Раду, адже не всі фракції підтримують його ініціативи, зокрема передвиборні. "Утім, цього разу аргумент Порошенка, що не все в країні залежить від нього, може обернутися проти нього. Він цим довго прикривався, але зараз це не спрацює", - вважає Інна Борзило. Верховна Рада під час поточного пленарного тижня продовжить розгляд законопроекту про функціонування української мови як державної. Там залишаються не розглянутими ще 862 поправки. Поки що жодних нових законодавчих ініціатив від президента у Раді зареєстровано не було.

Водночас експертка з Центру політико правових реформ Юлія Кириченко припускає, що переосмисливши свою низьку електоральну підтримку та загрозу програти вибори Зеленському, Порошенко може зробити неможливе до другого туру виборів."Коли президенту потрібна була підтримка Раду, то він вдало демонстрував здатність мобілізувати парламент для голосування за законопроекти, які він вносив. Якщо він цього справді хотів, то йому вдавалося. Можливо таке і зараз", - впевнена Юлія Кириченко. Вона наголошує, що Петру Порошенку зараз важливо продемонструвати готовність діяти і виправляти помилки. Зокрема це стосується скасування обов'язкового декларування доходів громадськими активістами-антикорупціонерами та проведення парламентських виборів за відкритими списками, каже Кириченко.

Почати з кадрів?

Але Петро Порошенко почав із найлегшого  -  кадрових перестановок. Він запевнив, що прийме відставку голови Херсонської облдержадміністрації (ОДА) Андрія Гордєєва, якого громадськість та рідні вбитої херсонської активістки Катерини Гандзюк вважають причетним до злочину. Нещодавно він написав заяву на звільнення. Слідом за ним написав заяву і його заступник Євген Рищук, якого активісти теж вимагали звільнити. Також президент з невідомих причин відсторонив Максима Степанова від посади голови Одеської обласної державної адміністрації. Утім, останній відмовився залишати цю посаду, оскільки вважає відповідний указ президента незаконним через відсутність подання уряду, якого в разі звільнення голови ОДА вимагає закон.

Політолог Петро Олещук вважає, що це лише "косметичні" відставки."Ніяких революційних кадрових чисток не буде, оскільки Порошенко вважає себе сильним лідером, який не іде на поступки, хіба що деякі незначні. Він дуже сильно тримається за своє оточення, за команду і здавати нікого зі своїх не хоче, і в тому вся проблема", - вважає Олещук. На його переконання, якщо Андрія Гордєєва президент звільнив на догоду громадських активістів, то голову Одеської ОДА, до якого у громадськості не було особливих зауважень, було звільнено через надзвичайно низьку підтримку Петра Порошенка у цьому регіоні. В Одеській області за чинного президента в першому тури виборів проголосували лише 9 відсотків виборців. При цьому Володимира Зеленського там підтримали більше 42 відсотків виборців, що є найвищим результатом голосування за нього серед усіх регіонів.

Натомість виконавчий директор Центру суспільних відноси Євген Магда вважає, що Петру Порошенку нічого не залишається, крім як виконувати дані ним обіцянки, навіть якщо він не виграє другий тур президентських виборів. "Якщо Порошенко програє, то до інавгурації (нового глави держави. - Ред.) все одно залишається президентом. До цього часу йому конче потрібно виконати все, що він пообіцяв зараз, якщо він і після виборів він має намір продовжувати своє політичне життя", - зазначає Євген Магда.