Розповісти про свою роботу ми попросили австралійця Ґая Деґена. Він робить репортажі для англійської редакції „Німецької хвилі”, а також для кількох видань в Австралії та Великобританії. Ґай каже, що не хотів би мати постійне місце роботи в одній з редакцій, навіть якби йому запропонували:

„Я із задоволенням працюю саме як „вільний” журналіст. Таким чином я маю творчу свободу і жодних обов’язків перед яким-небудь начальством. Крім того, сучасні засоби комунікації дають можливість працювати у різних форматах: радіо, телебачення, друковані видання та інтернет. Якщо вмієш працювати у різних форматах, то перед тобою відкриваються широкі можливості. Саме тому мені більше подобається бути вільним журналістом замість того, щоб працювати лише у редакції і постійно мати справу з одним форматом”.

Аби стати успішним „фрілансером”, каже Ґай Деґен, потрібно бути дуже активним і винахідливим, не обійтися без підприємницької жилки. Головний ресурс вільного журналіста – це його інформація та його ідеї. Іноді Ґай пропонує редакціям готові сюжети, іноді – ідеї, які він обговорює із редакторами і втілює їх у такому вигляді, в якому їх хоче бачити редакція:

„Приміром, декілька тижнів тому я запропонував одній з редакцій ідею: поїхати до України і розповісти про ситуацію напередодні виборів. Мою пропозицію одразу схвалили. Після обговорення із редакторами я отримав чітке замовлення: не розповідати про політиків, а поспілкуватися із простими українцями, розпитати, чи щось змінилося в їхньому житті після „помаранчевої революції”.

Журналіст розповідає, що будучи „фрілансером” він багато подорожує. При цьому Ґай зауважує, що вільний журналіст має не лише добре писати і бути ерудованим, але мусить і вміти рахувати гроші. Кожен раз, коли відправляєшся у закордонну поїздку, потрібно прорахувати усі витрати. Адже спочатку журналіст все платить із власної кишені. Потрібно добре підготуватися, зібрати багато цікавого матеріалу і „продати” свої сюжети різним редакціям.

Налагоджувати співпрацю із різними редакціями – це довга і непроста справа. Адже спочатку до пропозицій „людини з вулиці” редактори ставляться насторожено, каже Ґай Деґен. Але не треба боятися відмови. Для молодих журналістів, які подумують працювати як „фрілансери”, Ґай має таку пораду:

„Якщо це радіо, перед тим як контактувати із редакцією, треба уважно послухати передачі відповідної радіостанції. Визначитися, до якої із передач цієї станції ви хочете пропонувати свій сюжет. Варто отримати чітке уявлення про те, що потрібно редактору. Те є саме стосується і газети – перед тим як звертатися, уважно почитайте, зрозумійте стиль і формат видання”.