Голова правління Української гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров брав участь у конкурсній комісії з обрання керівника Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Під час вручення премії імені Льва Копелева у Кельні кореспондент DW розпитав громадського діяча про перспективи роботи бюро.

DW: Те, що Національне антикорупційне бюро України очолив не правозахисник чи громадський діяч, а юрист, на Вашу думку, добре?

Ви знаєте, насправді вимогою до посади директора було – мати вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше десяти років, і 5 років на керівних посадах. Заздалегідь було сказано, що це має бути правник. Правозахисники не завжди мають юридичну освіту. Я, наприклад, не маю юридичної освіти, і тому це обмеження закладене вже у законі. Але закон ухвалений, і ніхто змінити це не може. Тому я не можу до цього ставитися негативно, мушу виконувати закон. Нам вдалося обрати на цю посаду людину, далеку від влади і від політичних сил, яка себе проявила добре під час співбесід. Він (керівник НАБУ Артем Ситник - Ред.) мав добрий досвід роботи, 10 років, був успішним і проявив себе як людина принципова і порядна, він не погоджувався на всілякі домовленості, які йому пропонували. (За словами Захарова, Ситник "всупереч волі керівництва задокументував хабар на 40 тисяч доларів одного з чиновників Київської обласної держадміністрації", після чого "його поставили в такі умови, що він звільнився й став адвокатом" - Ред.) Тому ми вирішили зупинити свій вибір на цій молодій людині.

Ви як член конкурсної комісії віддали за нього свій голос?

Так, я віддавав за нього свій голос тричі.

Чи буде в Україні колись подолано корупцію?

Це буде дуже не скоро. Міг би сказати: ніколи. Тому що корупція, як і злочинність, це речі, які подолати взагалі неможливо, вони завжди залишатимуться. Головне тут - приборкати ту корупцію, яка сьогодні є, яка вимиває кошти з бюджету в великих розмірах, яка фактично панує у відносинах між владою і бізнесом. Тому що влада є бізнес, а бізнес – це є влада.

Її побороти, зменшити до якогось поміркованого мінімуму можливо тільки тоді, коли в Україні запрацює реальний ринок, тоді корупційні відносини будуть змінюватися на ринкові, і корупція буде меншою. І тоді з нею можна буде ефективно боротися.

Кажуть, є три види корупції. Просто корупція, велика корупція і боротьба з корупцією. Зараз створюється велике агентство, яке матиме 700 співробітників і ще сім регіональних бюро. Воно перебере на себе слідчі функції прокуратури. Як уникнути створення нового підґрунтя для корупції?

Загроза, що Національне антикорупційне бюро може перетворитися на фіктивну структуру, звичайно, є. Але все ж таки сподіваюсь, що загальне розуміння того, що корупція може взагалі згубити державу, загальне бажання побороти корупцію та змінити ситуацію буде впливати на це. Крім того, сподіваюсь, суспільство не дозволить перетворити цю нову інституцію на щось абсолютно погане.

Як це визначити? Що буде лакмусовим папірцем на відданість справі боротьби з корупцією Артема Ситника?

Мені здається, що він справді професійний, порядний і чесний, і що він буде ефективно працювати. Сподіваюсь, у нього буде добрий результат.