Маркус Ленінґ обурений. «Останній з відомих випадків, що по-справжньому шокують, - це тиск на журналістку, яку я особисто знаю», - каже уповноважений німецького уряду з питань прав людини. Відома азербайджанська журналістка Хадіджа Ісмаїлова на власному досвіді переконалася, чим завершуються спроби критичних розслідувань дій уряду в Баку.

На початку березня 2012 року Ісмаїлова одержала анонімного листа. У ньому були відверті фотографії жінки та її друга, зроблені, очевидно, прихованою камерою у неї вдома. До них було додано записку: «Шльондро, стеж за поведінкою. Інакше будеш зганьблена». Журналістка, незважаючи на це, продовжила свої розслідування і опублікувала листа з погрозами. Через тиждень після цього в інтернеті було поширено відео, яке порушує її приватну сферу. Відповідні органі відмовилися розслідувати випадок. Маркус Ленінґ називає це «неприйнятним».

"Співай заради демократії"

Саме на такі випадки вказують правозахисники напередодні цьогорічного пісенного конкурсу «Євробаченя», що має відбутися 26 травня в столиці Азербайджану Баку. «На цьому музичному святі має йтися не лише про культуру та історію Азербайджану, але й про такі права людини, як свобода думки чи свобода зібрань», - сказав Разул Джафаров у вівторок (17.04.2012) на прес-конференції міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» у Берліні. Разом з іншими активістами Джафаров започаткував 2011 року кампанію «Sing for Democracy». За допомогою футболок і плакатів вони хочуть привернути увагу Європи до ситуації в Азербайджані.

Випадок журналістки Ісмаїлової - лише один з останніх прикладів, каже Г'ю Вільямсон, директор відділу Європи та Центральної Азії міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch. Загалом нині в Азербайджані перебувають за ґратами шість журналістів. Вільямсон описує, як саме чиновники від юстиції залякують представників ЗМІ: «Одного журналіста, котрий працює для іранських ЗМІ, викликали до поліцейського відділку, щоб отримати відповіді на деякі запитання. Там йому довелося зняти куртку та пройти до іншого кабінету. Коли ж він повернувся, то в кишені його куртки була незначна порція наркотиків».

Політичні в'язні

Однак правозахисники критикують не лише обмеження свободи преси. За даними неурядових організацій, нині десятки політичних в'язнів перебувають в азербайджанських в'язницях. Право зібрань вже упродовж років обмежене, зазначає Лейла Алієва, директор Центру національних та міжнародних студій у Баку. «Кожна спроба протесту придушується урядом», - каже експерт.

У квітні 2011 року вперше за тривалий час в азербайджанській столиці, щоправда, лише на околицях, було дозволено проведення опозиційного заходу. Тоді було арештовано 16 його учасників. Усі вимоги Заходу звільнити їх азербайджанський уряд ігнорує.

Тиха критика Заходу

Замість поліпшення, з наближенням пісенного конкурсу правозахисники відзначають навіть погіршення ситуації з дотриманням прав людини в Азербайджані. Водночас вони висловлюють сподівання, що тиск не залишиться без наслідків. «Ми сподіваємося на довготривалий вплив», - каже уповноважений німецького уряду з прав людини Маркус Ленінґ. У тому, що авторитарний президент Азербайджану Ільхам Алієв дуже добре відчуває цей тиск, Ленінґ міг особисто переконатися, коли у середині березня разом з німецьким міністром Ґідо Вестервелле відвідав цю країну. Уповноважений німецького уряду з прав людини критично висловився про ситуацію з дотриманням прав людини в Азербайджані, після чого пролунали критичні репліки азербайджанського міністра закордонних справ. Ельмар Маммед'яров сказав, що німецький уповноважений не має бути ментором. Натомість керівник німецького зовнішньополітичного відомства Вестервелле, як відзначає німецька преса, уникнув відкритої критики на адресу уряду в Баку, з яким Берлін плекає добрі економічні відносини.

Заходу важко викривати порушення прав людини в Азербайджані, вважає політолог Лейла Алієва. На її думку, очевидно, це певним чином пов'язано з економічними відносинами. Великі нафтові резерви роблять Азербайджан особливо привабливим торгівельним партнером, тому критика з боку ЄС та США лунає тихо, каже експерт.

Правозахисники виступають за те, щоб уряди західних держав сильніше, ніж досі, нагадували Азербайджану про його зобов'язання, наприклад, перед Радою Європи. Те ж саме стосується 46 рішень Європейського суду з прав людини у Cтрасбурзі, відзначає Маркус Ленінґ. У більшості випадків ідеться про скарги азербайджанців на порушення свободи преси чи застосування сили з боку правоохоронців, каже німецький омбудсмен. За його словами, досі в Баку не втілили в життя жодного рішення.