«Старі» європейці – німці або французи – обурюються безвідповідальністю «новачків», таких як Ірландія і Греція, які поставили під загрозу стабільність євро. У нинішній скрутній ситуації Париж і Берлін готові надавати багатомільярдні кредити партнерам, які опинилися у скруті. Утім, ділити з ними відповідальність на фінансових ринках, лідери єврозони не готові. Річ у тім, що спільні облігації, які випускав би Європейський центральний банк, продавалися би за середньозваженою відсотковою ставкою. А вона була би значно вищою, ніж нинішні ставки, за якими гроші на фінансових ринках позичають Франція та Німеччина.

Тож скепсис «важковаговиків» не дивує. Міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє, зокрема, сказав: «Якщо ми надаватимемо гарантії за боргами усієї Європи, то це означало би, що ті країни, які традиційно набирають багато боргів, зможуть в майбутньому робити це на значно вигідніших умовах. Тобто вони зможуть набирати грошей у борг за значно нижчими відсотками. Бо ж Німеччина гарантує. А які ж тоді будуть стимули у цих країн, аби заощаджувати?», - запитує Вестервеллє.

Юнкер: солідарність – це стабільність

Глава єврогрупи, прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер натомість переконаний, що кризу довіри до євро можна подолати лише завдяки ще глибшій економічній і фінансовій інтеграції. За задумом Юнкера, якого підтримують численні провідні економісти Європи, потрібно створити щось на кшталт «Європейської боргової агенції», на яку було би покладено менеджмент боргових зобов’язань усіх країн єврозони. Мета – дати відсіч спекулянтам, які за першої ліпшої нагоди роздмухують ажіотаж навколо фінансових труднощів окремих країн. Що більше сумнівів у платоспроможності кожної окремої країни, то більше можна заробити, купуючи її облігації.

Таким чином країни-боржники, беручи дорогі кредити, лише погіршують своє економічне становище. А щодо ризиків – то їх все одно солідарно несуть всі країни єврозони, які створили спеціальний антикризовий фонд. Отже, Юнкер пропонує на додачу до національних ще й європейські облігації – євробонди. «Я розумію нарікання Німеччини, яка не хоче нести відповідальність за інших. Але тут йдеться про інше – про солідарність і солідність. Обидва ці принципи важливі. А ті, хто не ладен привести до ладу свій бюджет, платитиме за це дорожчими кредитами – так буде завжди», - зауважує Юнкер.

«Не на часі»

Очікувалося, що євробонди стануть наріжним каменем дискусії про порятунок євро під час саміту ЄС цього тижня. Однак, за наполяганням Німеччини і Франції, цю тему відклали. Надто вже сильний конфлікт інтересів між «багатими» і «бідними» країнами єврозони. Попри те, що всі ці країни значною мірою взаємозалежні. Тим часом в експертному середовищі лунає думка, що лідери країн єврозони ще повернуться до теми євробондів, якщо ситуація навколо єдиної європейської валюти і надалі погіршуватиметься.

Євген Тейзе/dpa, reuters

Редактор: Роман Гончаренко