DW: З якого часу Ви перебуваєте в Україні та які Ваші враження на місці?

Ребекка Гармс: Я в Україні від суботи, 14 грудня. Тиждень до цього я приймала у Стасбурзі делегацію молодих людей з протестного Євромайдану, а два тижні тому я теж три дні перебувала тут. Це неймовірно складно передбачити, як тут розвиватиметься ситуація. Є речі, які дають мені надію, що не буде жодної подальшої брутальної ескалації з боку спецпризначенців у Києві. Але це все - спекуляції.

Ви б могли точніше пояснити, що дає Вам підстави сподіватися?

Мене тішить розвиток демонстрації. Дедалі більше людей стікаються на Майдан Незалежності. І дуже багато людей з усієї країни виявляють солідарність із цією, як називають її самі учасники, революційною акцією. Стабілізуючу роль відіграює підтримка у вигляді пожертв. Ця чимраз більша підтримка слугує найкращою гарантією того, що все завершиться добре. Дуже важливою для оцінки ситуації я вважаю і суботню заяву пана Ахметова на користь ідей Євромайдану. В Україні дуже багато важить те, на який бік стають великі промисловці та олігархи. Медійні канали, які належать олігархам, повідомляють чесно та добре про тему Євромайдану.

DW: ЄС якраз призупинив переговори з Україною щодо угоди про асоціацію. На Ваш погляд, це правильний крок?

Я не вважаю, що це правильно - заморозити її на довгий час. Але потрібно подивитися, за яких умов це буде підписуватися. Я переконана, що Україна потребує цієї угоди та хоче її. Я також переконана, що для ЄС дуже важливо, що у цій великій країні нашого "Східного партнерства" панують демократичні та стабільні відносини. ЄС має природний інтерес у безпеці та мирі в країнах-сусідах. Єдиний шлях до цього - ця угода про асоціацію.

Ситуація, як видається, застопорилася. Як могло би виглядати рішення?

Європейці повинні були б тут показати більшу присутність і взяти на себе набагато більше відповідальності. Це складна ситуація, тут потрібна модерація. Перемовини сприймаються тут неоднозначно. Але я переконана, що шлях переговорів - це правильний шлях. У понеділок я разом з моїм колегою Ельмаром Броком буду намагатися говорити з важливими депутатами з усіх фракцій і головою Верховної Ради, щоб з'ясувати, як можна знайти вихід з цієї конфронтації.

Україна нещодавно вимагала 20 мільярдів євро фінансової допомоги. Уряду ідеться тільки про гроші?

Якщо дати президентові Вікторові Януковичу або прем'єру Миколі Азарову 20 мільярдів євро фінансової допомоги, байдуже, чи від МВФ, чи від Росії, тоді, можливо, це допоможе в найгіршій біді, але це не буде базою для кращого розвитку. Щоб ці гроші, які мають надійти, справді допомогли, потрібно замислитися над тим, на яких умовах нададуть ці гроші.

Угода про асоціацію є лише питанням "коли", але не питанням "чи"?

Моє відчуття - більшість в Україні вже визначилась на користь шляху на Захід. Я обґрунтовую це довгим досвідом і багатьма подіями упродовж минулих 10-15 років. Я вважаю, що демократичний дух, який відчувається на тутешніх демонстраціях, вже давно відповідає Європейському Союзу. Я дуже сподіваюся, але не знаю, чи може все тут швидко вирішитися. Найважливіше для мене, щоб тут не дійшло до ескалації насильства. Кожен, хто нині у Києві, помічає, що ця країна хоче вільних і чесних умов. Угода про асоціацію - відображення усіх цих бажань, які в цій країні вже давно прокинулися і яким не має місця за президента Януковича.

Ребекка Гармс - німецький євродепутат, лідер фракції Зелених у Європейському парламенті.