Візит делегації комітету у закордонних справах Європарламенту до Києва, який розпочався 5 квітня, відбувається у рамках підготовки звіту про прогрес імплементації угоди про асоціацію України з ЄС, який може бути винесено на голосування пленарної сесії наступної осені. Проте євродепутати не приховують, що головною темою їх зустрічей з українськими високопосадовцями, політиками та громадськими активістами було питання боротьби  корупцією. Кілька невдалих спроб Верховної Ради скасувати вимогу про подання е-декларацій громадськими організаціями, протистояння  між Генпрокуратурою та новоствореними антикорупційними органами, а також скандал з підозрами у корупції голови САП Назара Холодницького не на жарт стурбували Брюссель.

Депутати "кришують" корупцію?

Під час прес-конференції у Києві, яка відбулася 6 квітня, голова делегації Європарламенту, литовська євродепутатка Лайма Андрікєне відмовилася коментувати звинувачення проти Холодницького, проте кілька разів наголосила, що Брюссель розглядає боротьбу з корупцією в Україні як головну запоруку економічного прогресу, успіхи якої відкриють шлях для західних інвестицій.

А співголова парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, польський євродепутат Даріуш Росаті у розмові з DW визнав, що доволі потужне протистояння антикорупційним заходам "особливо спостерігається у Верховній Раді". "Є очевидним, що чимало людей там не зацікавлені в ухваленні закону про антикорупційний суд і вони також прагнуть накласти обмеження на діяльність антикорупційних відомств", - зазначив євродепутат.

Росаті припустив, що розслідування діяльності очільника САП Назара Холодницького може бути використане, аби "обмежити  роль антикорупційних інституцій". Проте політик висловив переконання, що українська влада належним чином проведе розслідування усіх фактів, пов’язаних з цими звинуваченнями. Євродепутат також повідомив, що під час зустрічей делегації в Адміністрації президента України і у Верховній Раді "лунали запевнення у тому, що законопроект про антикорупційний суд буде ухвалено у травні, щонайпізніше у червні".

Є над чим працювати

Окрім конфлікту між головними антикорупціонерами, євродепутатів турбує непорозуміння між громадськими організаціями та Верховною Радою, яка не хоче скасовувати е-декларування для представників громадянського суспільства. Проте перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, яка була присутня на прес-конференції, заявила, що "парламент ще має шанс у квітні-травні скасувати цю вимогу". "Вкрай важливо, щоб неурядові організації були відкриті до діалогу і припинили бачити скрізь ворогів", - сказала вона.

Лайма Андрікєне  також наголосила, що український парламент має ухвалити Виборчий кодекс, "у якому будуть гармонізоване законодавство для всіх типів виборів". "Якби Верховна Рада змогла ухвалити проект Виборчого кодексу восени, це був би крок у правильному напрямку", - сказала вона. Андрікєне також ще раз нагадала Києву, що зареєстрований у парламенті законопроект 7206, відомий під назвою "Купуй українське, плати українцям" суперечить нормам угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, а у разі його ухвалення "нашкодить Україні у справі гармонізації норм державних закупівель і обмежить доступ українських товарів на рикни ЄС".

Реформи і вибори

Під час прес-конференції євродепутати, згадуючи про термін виконання того чи іншого "домашнього завдання" для Києва, не раз називали саме осінь. Адже очікується, що восени в Україні  у повну силу розгорнеться передвиборча боротьба, яка, за словами Даріуша Росаті, "ніколи не є хорошим часом для реформ".  "Звичайно, коли країна живе у передвиборчому ритмі, тоді відкривається місце для популізму та демагогії", - сказав DW Росаті. 

Він наголосив, що ЄС визнає "значний прогрес, котрий було зроблено українським урядом за останні три роки, протягом яких було втілено більше реформ, ніж за останні 20 років". Проте, на переконання євродепутата, до розгортання передвиборчої кампанії в Україні, "в президента, уряду та Верховної Ради ще є кілька місяців, щоб імплементувати необхідні реформи і підштовхнути їх вперед".