DW: Пані Кайас, як, на Вашу думку, може вплинути внутрішньополітична ситуація в Україні на відносини Києва та Брюсселя?

Кайя Кайас: На сьогодні помітною є напруження, по-перше, з боку самих українців, які втомилися від складної економічної ситуації в країні і досі не відчули якихось переваг від реформ, котрі відбулися. По-друге, США та ЄС втрачають терпіння. Реформи в Україні відбуваються набагато повільніше, ніж того хотілося б, і, що найважливіше, скидається на те, що в (української влади. - Ред.) вже немає тієї волі продовжувати реформи.

Природно, що Захід почне запитувати себе: чи є сенс допомагати країні, яка не хоче сама собі допомогти? Більше того, ЄС, МВФ та інші починають висловлювати своє незадоволення тим, що Україна просить грошей, не демонструючи при цьому жодних результатів. І урок, який ми маємо з цього винести, полягає ось в чому. Було занадто наївним вважати, що ми можемо владнати ситуацію в Україні за кілька років. Зміна політичної культури у такій великій державі, як Україна, і з економікою, якою керують олігархи, потребує багато тяжкої праці протягом тривалого періоду часу. Зараз наше завдання в тому, щоб переконатися, що стимули продовжувати реформи в Україні все ще присутні, і коли для цього потрібна наша допомога та досвід, ми готові їх надати. Водночас ми маємо бути критичними у питаннях, коли і як розподіляти допомогу. Будь-яка допомога, особливо фінансова, повинна бути напряму пов'язана з успішним ухваленням та імплементацією реформ.

Місія Європарламенту під керівництвом Пета Кокса допомагає реформувати роботу Верховної Ради. Чи відомо, коли буде оприлюднено звіт місії?

Звіт буде представлено на відкритті Українського тижня у Європарламенті 29 лютого. Зважаючи на останні події в Україні, я гадаю, що оприлюднення цього звіту припаде на критичний момент. Оскільки через повільний темп реформ в Україні, чіткий перелік того, що має бути зроблено для прогресу, було б дуже корисним і доречним для української влади.

Як Ви оцінюєте шанси того, що Європейська Рада підтримає пропозицію ЄС надати Україні безвізовий режим?

Найважливіше те, що Україна виконала усі необхідні для цього зобов’язання. У питанні безвізового режиму для України маємо повну підтримку з боку Європарламенту. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер також заявив про свою підтримку безвізовому режиму з Україною. Якщо його не буде введено, це стане тяжким ударом для українського уряду, який вже нестабільний. Проте водночас ми повинні визнати, що з огляду на міграційну кризу, серед урядів країн-членів ЄС росте небажання відкривати нові двері в Європу.

У своїй останній резолюції щодо прав людини в Криму Європарламент підтримав ініціативу України розпочати переговори з деокупації Криму. Чи є бачення в ЄС, як має виглядати цей переговорний майданчик?

Ухвалення цієї резолюції - дуже важливий крок до деокупації українського Криму. Оскільки підтримка і тиск міжнародної спільноти надзвичайно потрібні Україні. На мою думку, наразі найважливішим є направлення до Криму спостережної місії. Оскільки повідомлення про порушення прав людини в Криму, особливо кримських татар, викликає дедалі більшу тривогу.

Останнім часом Москва розпочала активну кампанію за скасування санкцій. Чи у ЄС готові на це піти?

Гадаю, Європарламент продемонстрував дуже чітку позицію з цього приводу. Західні санкції не пов'язані з поточним геополітичним становищем Росії чи з її діяльністю в Сирії. Умовою для скасування цих санкцій є виконання мінських угод. Звичайно, останнім часом в ЄС все гучніше звучать голоси, які ще від самого початку дуже критично ставилися до введення санкцій проти Росії. Проте це не означає що санкції можуть бути зняті. Я гадаю, що більшість у Європі дотримуються думки, що вони необхідні і повинні залишатися доти, поки ми не побачимо значних змін у політиці Росії щодо України.