Deutsche Welle: Пані Гаутала, На голосування Європарламенту у четвер, 16 січня, винесено текст резолюції з українського питання. На чому буде зроблено акцент у цьому документі?

Передусім переважна більшість євродепутатів знову висловить свою підтримку і солідарність з Україною у її протистоянні проти російській агресії. Але особливо важливим зараз є те, що Європарламент також наполягатиме на збереженні нинішніх санкцій проти Росії, які були накладені на неї через те, що вона розпочала війну в Україні, до повного втілення в життя мінських домовленостей. Ця вимога має дуже категоричну тональність. Оскільки зараз, коли наші думки з родичами та рідними жертв, які загинули від рук ісламістських терористів у Парижі, ми повинні пам’ятати і про трагедію, яка трапилась учора в українській Волновасі.

У резолюцію також наголошуватиметься, що санкції проти Росії будуть посилені в разі, якщо ситуація погіршуватиметься. Жорсткіші санкції можуть торкнутися двох сфер. По-перше, співпраця ЄС з ядерним сектором Росії, якого поки що санкції не зачепили. До речі, на моє велике розчарування, фінський уряд дозволив приватним компаніям співпрацювати з "Росатомом". По-друге, Росія може бути виключена зі системи міжнародних платежів, хоча напряму система SWIFT у тексті резолюції не згадується. У березні Європейська Рада має розглянути продовження існуючих економічних санкцій проти Росії і це потребуватиме одноголосного рішення усіх країн-членів ЄС. Будемо сподіватися, що Росія не зможе вплинути на одностайність країн-членів ЄС у цьому питанні.

Тобто поки що такої одностайності поміж європейськими столицями немає?

Такі розмови ведуться, проте, я сказала б, за полями офіційного процесу формування рішень. Але це буде справжнім викликом для Федеріки Могерині та керівництва Латвії, яка перебрала на себе головування у ЄС, переконати країн-члени ЄС дотримуватися спільної політики і не дозволити, щоб національні економічні інтереси взяли над нею гору.

Чи готовий Європарламент визнати так звані "ЛНР" і "ДНР" терористичними організаціями?

Є два списки терористичних організацій: список ООН і список ЄС. Щодо списку ЄС, то тут відповідне рішення повинна приймати Європейська Рада, звичайно, Європарламент може надавати відповідні рекомендації. Проте я боюся, що на цей момент Європарламент не зміг би прореагувати належним чином на цю подію. Але є очевидним: те, що трапилося вчора, - безжалісний терористичний акт проти мирного населення. Ця трагедія з таких, що може призвести до відповідного рішення Європейської Ради. Проте для цього існують певні юридичні інструменти, Європейська Рада повинна отримати дуже серйозні підстави і докази.

Чи може Європарламент рекомендувати визнати так звані "ЛНР" і "ДНР" терористичним організаціями вже у завтрашній резолюції?

Ви звернули мою увагу на це, і я обов’язково обговорю це з моїми колегами сьогодні ввечері. Це дуже важлива річ, про яку справді варто поговорити.

Європарламент визнав загрозу російської пропаганди і пропонує створити російськомовний канал об'єктивних новин. Наскільки близьким до втілення у життя є це рішення?

Зараз ми чекаємо на втілення цього рішення Європейською комісією. Відповідний пункт буде і в тексті резолюції. Як фінка за національністю я знаю на власному досвіді, що таке російська пропаганда. Тому для мене буде легким кроком підтримати цю пропозицію. Проте для багатьох інших євродепутатів він є контроверсійним, дехто хотів би взагалі зняти його з тексту резолюції. Тому я чула, що за цей параграф голосуватимуть окремо.

На вашу думку як голови "Євронесту", чи має ця асамблея та "Східне партнерство" загалом якісь перспективи?

Один з викликів "Східного партнерства" полягає в тому, що три з шести країн - Грузія, Молдова й Україна - ратифікували Угоду про асоціацію з ЄС. Інші три країни, я сказала б, не вирішили чи ще вагаються щодо своєї подальшої інтеграції з ЄС. Азербайджан, Вірменія і Білорусь повинні визначитися зі своїм статусом щодо Росії та ЄС. Щоб ми могли зрозуміти, як внести ці аспекти до нашого партнерства, щоб всі його члени продовжували співпрацю.

Чи має Європарламент стратегічний план того, як допомогти Росії стати на демократичний шлях розвитку?

Гадаю, що це дуже важка боротьба. Бо майже щомісяця в Росії з’являються нові закони, які обмежують права громадянського суспільства та політичної опозиції. З 2009 до 2011року я обіймала посади голови комітету з питань захисту прав людини у Європарламенті. Ми були тоді дуже активні в співпраці з російськими організаціями, які опікувалися захистом прав людини. На мою думку, ми повинні зараз оживити цей напрямок. Моя особиста філософія полягає в тому, що перед тим, як ситуація поверне на краще, вона, як правило, відчутно погіршується. Можливо, це стосується і громадянського суспільства в Росії.

Гайді Гаутала є членом Європарламенту від Фінляндії. Вона входить до фракції "Зелені" і очолює делегацію Європарламенту у "Євронест".