Deutsche Welle: Пані Гармс, європейські «зелені» належать до тих політичних сил у Європі, які особливо підтримують зближення України з ЄС. Сьогодні в розмові з радіостанцією Deutschlandfunk Ви застерегли від підписання Угоди про асоціацію. Чому?

Ребекка Гармс: Мене дуже непокоїть нинішній розвиток України. Мене обурює не лише справа Тимошенко. На мою думку, це велика проблема, коли судову владу використовують для боротьби з політичними та економічними конкурентами. Це та обставина в Україні, з якою Європейський Союз не повинен миритися.

Deutsche Welle: Під час саміту Україна-ЄС у Києві було заявлено, що підписання угоди про асоціацію залежатиме від внутрішньої ситуації в самій Україні. Як Ви гадаєте, чи в Києві зрозуміли цей сигнал?

Ребекка Гармс: Гадаю, таким чином Брюссель продемонстрував серйозність своїх заяв стосовно умов співпраці, а також те, що політика, яку проводить Віктор Янукович, не залишається без наслідків. Ідеться не лише про Юлію Тимошенко та її справу, яка набула символічного характеру як в Україні так і за її межами, але також про багато інших справ. Ідеться й про наше занепокоєння щодо засадничих демократичних принципів. Дедалі частіше спостерігається зазіхання на свободу преси, неможливо вільно висловлювати думку. Все це дуже погано. Нині ми в Брюсселі повинні докласти ще більших зусиль, аби запобігти подальшому руйнуванню демократичних цінностей.

Deutsche Welle: Тобто, поки не буде подолано всі ці недоліки не слід розраховувати й на підписання Угоди про асоціацію?

Ребекка Гармс: Такого не може бути, щоб Віктор Янукович користувався, наприклад, перевагами зони вільної торгівлі з Євросоюзом, але водночас ігнорував би вимоги, які лунають з Брюсселя. Корумпована юстиція – це погано й для європейських фірм.

Deutsche Welle: Віктор Янукович заявив після саміту, що задоволений його результатами і назвав зустріч у Києві «етапною подією» в розвитку відносин з ЄС. А як би Ви з точки зору депутата Європарламенту оцінили результати цього саміту?

Ребекка Гармс: Оскільки я й надалі однозначно виступаю за те, аби Україна залишалася на шляху євроінтеграції та зближення з Європейським Союзом, тому сьогодні я дуже засмучена. Адже через хибну політику Віктора Януковича не стали парафувати вже готову угоду про асоціацію, яка тепер не запрацює й у найближчому майбутньому.

Deutsche Welle: Чи не прискорило б втілення реформ в Україні надання їй однозначної європейської перспективи, на чому наполягають також українські політики?

Ребекка Гармс: Я не впевнена в тому, який шлях є найкращим. Але ззовні не можна насадити ані зміцнення норм правової держави, ані верховенства права, ані функціонування демократичної багатопартійної системи. Україна сама повинна захотіти цього. І важливі особистості в українських політичних партіях і суспільстві повинні домогтися втілення цього в життя. Поки що у мене таке враження, що принаймні еліти не готові на всі сто орієнтуватися на західні демократичні стандарти. В останні місяці мене вразив потужний вплив на дебати й події в Україні бажання помститися політичному супернику. Мене приголомшило те, що під час процесу в справі Юлії Тимошенко Віктор Ющенко повністю став на сторону Януковича. В Україні відбувається щось не те.

Deutsche Welle: Часто українські політики скаржаться на недостатню увагу з боку ЄС до їхньої країни. Чи поділяєте Ви таку думку?

Ребекка Гармс: Таке обурення я цілком поділяю і вважаю, що Європейський Союз і Єврокомісія також відповідальні за те, що після 2004 року життя й обставини в Україні не стали кращими. Європейський Союз занадто мало звертав уваги на Україну. До речі, з Віктором Ющенком теж не було справжньої дискусії про реформи, які він пообіцяв, але так і не реалізував. За це тепер розплачується і Європейський Союз, адже Україна є для ЄС однією з найважливіших країн. З таким великим сусідом слід підтримувати хороші відносини. І це в наших власних інтересах, аби в Україні, від якої ми теж певним чином залежні, панувала демократична стабільність.

Deutsche Welle: Пані Гармс, і ще одне запитання - Ви входите до складу європейсько-української міжпарламентської групи й регулярно зустрічаєтесь з українськими політиками, які, однак, на відміну від своїх західних колег часто представляють інтереси олігархічних кланів, або власне є олігархами. Де виникають найбільші проблеми під час спілкування?

Ребекка Гармс: Думаю, що ми маємо зовсім інше уявлення про парламентаризм. Під нами я маю на увазі мою фракцію, а також багатьох колег в Європейському парламенті. Ми не представляємо інтереси якихось окремих потужних груп еліт наших країн - ми намагаємося представляти інтереси всіх виборців, хоча часто відстоюємо різні підходи до вирішення проблем. Ми часто сперечалися з українськими колегами про те, що в українському парламенті представлені інтереси не середньостатистичного громадянина, а передусім інтереси тих, хто має гроші й владу. Це власне і призводить до тих обставин, які я змалювала, коли той, хто має силу, використовує її проти своїх політичних та економічних конкурентів.

Розмову записав Володимир Медяний
Редактор: Євген Тейзе