Скандал через сатиричний номер "Кварталу 95", де висміюється підпал будинку під Києвом колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої, вийшов за межі України - його коментують і у ЄС. В уряді України цей жарт розкритикували. Зокрема, міністр економіки України Тимофій Милованов назвав виступ "Кварталу 95" в ефірі телеканалу "1+1" мільярдера Ігоря Коломойського поганим сигналом для іноземних інвесторів. DW розпитала євродепутата від Литви Пятраса Ауштрявічюса, який входить до делегації Європарламенту з асоціації з Україною, про те, чи оцінили сатиру на Заході. 

Deutsche Welle: Пане Ауштрявічюс, чи вважаєте Ви подібні жарти прийнятними?

Пятрас Ауштрявічюс: Я цілковито переконаний, що уряд і посадовці повинні робити все можливе, аби не підбурювати будь-які злочини проти будь-кого, зокрема проти політиків чи колишніх посадовців або їхньої власності. Тож я вважаю цей жарт поганим прикладом сатири та сподіваюся, що подібне не повторюватиметься.

Міністр економіки України Тимофій Милованов заявив, що такі жарти можуть бути "поганим сигналом для іноземних інвесторів", адже вони, мовляв, сприймають Гонтареву як видатну реформаторку. Який вплив він може мати на інвестиції, як гадаєте?

Дивіться, про ці події (довкола Гонтаревої. - Ред.) ми читали в усій Європі та цивілізованому світі. Про це багато повідомляли у ЗМІ. Мене ця новина шокувала. Пані Гонтареву сприймали як компетентного посадовця. Якщо подібні напади чи інші зловмисні дії повторюватимуться, то це, звісно, створюватиме дуже погану картину ситуації в Україні. Такого іміджу, як на мене, Україна аж ніяк не потребує.

Говорячи про події, Ви маєте на увазі підпал будинку Гонтаревої?

Так. Але не лише це. Я маю на увазі також інцидент у Лондоні (де її наприкінці серпня збив автомобіль. - Ред.) та інші.

Номер "Кварталу 95" показали на телеканалі "1+1", співвласником якого є бізнесмен Ігор Коломойський. Він також був ключовим власником "Приватбанку", який націоналізували, коли Гонтарева була головою НБУ. Раніше ваша колишня колега Ана Гомеш наголошувала в інтерв'ю DW, що президентом обрали Зеленського, а не Коломойського. Виходячи з останніх дискусій, як Ви вважаєте зараз, кого обрали президентом?

(Сміється. - Ред.) Я виходжу з тих фактів, які я бачу. Звісно, президентом є пан Зеленський. Я певен, що він і далі контролюватиме ситуацію та що не буде політичних або економічних фігур - хай-то олігархів чи впливових підприємців, - які би могли погано вплинути на його рішення. Адже оцінювати будуть його, а не олігархів або інших, хто може намагатися спрямувати його в той чи інший бік. Тому для політиків завжди ризиковано бути близьким до будь-кого.

Усі бачили фото пана Коломойського з президентом України в Офісі глави держави. Ви вже сформували свою думку, чи впливає Коломойський на Зеленського, на політичні процеси в країні?

Мені досі бракує фактів і аргументів, аби зробити такий висновок. Політики вільні зустрічатися з будь-ким. Ба більше, їм навіть треба зустрічатися. Адже пан Коломойський також є громадянином України та великим економічним гравцем. Але ці зустрічі не повинні визначати дії, до яких згодом вдається влада. Тож, зустрічам - так, але діям відповідно до лобіювання, - звісно, ні.

Президент Зеленський продовжує зберігати високі рейтинги, хоча опитування і демонстрували невелике зниження. Чи є загроза розчарування у суспільстві? І якщо так, то як запобігти черговій втраті довіри громадян до політиків?

Виходячи з усіх викликів, які стоять зараз перед Україною, вона потребує зараз дуже сильних лідерів. Звісно, люди в Україні мають надзвичайно високі очікування, і вони мають на це підстави. Ми (у Європарламенті. - Ред.) зробимо все можливе, аби підтримати це бачення. Але чи маємо ми очікувати негайні зміни в усьому? Імовірно, що ні. Тому природно очікувати, що рейтинги підтримки чільних політиків знижуються. Але найважливіше, що ці політики мають продовжувати ту саму лінію та сповідувати те саме бачення. Я тут маю на увазі бачення для країни, а не для себе особисто чи для певних груп.

Ви кажете про необхідність розрізняти між особистими та суспільними інтересами.Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) у середу почало розслідувати підозри підкупу 11 народних депутатів з фракції "Слуга народу". Чи не вважаєте Ви, що в Україні депутати, замість того, щоб бути "слугами народу", стають знову "слугами своїх кишень", як це часто траплялося раніше?

Якщо це так, то я маю похвалити дуже сміливі та, сподіваюся, об'єктивні дії з боку НАБУ. Якщо вони це роблять для того, аби запобігти сумнівним діям усіх політиків і високопосадовців, то це просто чудово! Я хотів би бачити дуже суворе дотримання такого курсу наступними місяцями та роками. Головне, що ніхто, причетний до корупції в Україні, не повинен бути на свободі та щасливим.

Події в Україні розвивалися останнім часом дуже швидко. Згадаймо хоча б "турборежим" голосування у Верховній Раді. Як Ви оцінюєте ці процеси?

Я бачу великі амбіції у політиків. Я також іноді бачу дуже поспішні дії. Вони могли би бути повільнішими та більш прозорими, з більшою повагою до процедур. Тут я маю на увазі передусім парламент. Я не думаю, що Україні потрібні такі швидкі рішення, які іноді ухвалюються недбало. З іншого боку, я сподіваюся, що нові народні депутати вчаться, що вони розуміють, яка політична вага лежить на їхніх плечах і які очікування покладають на них люди. Я досі вірю, що справи будуть іти добре, оскільки після Майдану, Революції гідності, Україна не має права на помилку.