Європарламент ухвалив свої рекомендації до саміту Східного партнерства, які мали би допомогти вдихнути нову динаміку в співпрацю ЄС з Україною, Грузією, Молдовою, Білоруссю, Азербайджаном і Вірменією. Про очікування від саміту Східного партнерства, який заплановано на 24 листопада, DW розпитала польського євродепутата, співголову парламентського комітету асоціації Україна-ЄС Даріуша Росаті.

Deutsche Welle: Європарламент розглянув рекомендацію до саміту Східного партнерства. Однак ця резолюція не має зобов'язувальної сили. Можете пояснити, в чому тоді полягає її значення?

Даруш Росаті: Резолюції, які ухвалює Європарламент, звісно не мають зобов'язувальної сили. Але вони є важливим політичним сигналом всім учасникам та іншим інституціям ЄС. Європейська Рада, яка збереться у Брюсселі на саміт Східного партнерства, точно візьме до уваги рекомендації Європарламенту. І ці рекомендації йдуть доволі далеко, адже парламент, по-перше, дає свою оцінку, що Східне партнерство є успішним інструментом підтримки східних сусідів у розбудові демократії, верховенства права, захисту прав людини та ринкової економіки. По-друге, Східне партнерство стало успішним у посиленні європейських цінностей і проєвропейської орієнтації у політиці більшості країн-партнерів.

Рекомендації закликають запровадити ширший набір інструментів, які допоможуть країнам Східного партнерства у проведенні реформ і наближенні до ЄС. Вони також закликають запровадити принцип "більше за більше, менше за менше", який визначає, що тим країнам, які хочуть і готові робити більше на шляху європейської інтеграції, мають запропонувати додаткові інструменти. Ми сподіваємося, що ця пропозиція буде ухвалена самітом.

Резолюція пропонує нову модель - "Східне партнерство плюс" - для тих країн, які зробили більше на європейському шляху.

Важливим елементом підходу "більше за більше, менше за менше" є нові рамки, які ми попередньо називаємо "Східне партнерство плюс". Воно, зокрема, передбачає трастовий фонд для інвестицій у ті країни, які готові бути більш амбітними. Переважно ми маємо на увазі країни з асоціацією, тобто Україну, Грузію та Молдову. Початково програма трастового фонду для інвестицій планувалася для України, але було багато голосів, що її треба поширити і на Грузію. Особисто я щасливий, що Грузію долучили.

Зараз багато говорять про "План Маршалла", "Європейський план для України". Поясніть детальніше про ініціативу Європарламенту.

Це символічне відсилання до Плану Маршалла, який США запропонували Західній Європі одразу після Другої світової війни. Він мав великий успіх у відбудові Європи від руйнувань тієї війни. Я хочу особливо подякувати нашим литовським колегам, які були дуже активні у підтримці цієї ідеї, що подібний план треба запропонувати Україні, яка бореться з зовнішньою агресією, але водночас сильно віддана продовжувати європейські реформи. Ми думаємо, що це просто справедливо - надати Україні додаткову підтримку. Ми не знаємо конкретних особливостей цієї програми, адже для цього необхідне рішення Європейської Ради. Але ми сподіваємося і розраховуємо на позитивний підхід глав держав і урядів країн ЄС, що вони погодяться заснувати спеціальний фонд, спрямований на інвестиції в реконструкцію, аби допомогти Україні подолати руйнування цієї російської агресії. Так ми продемонструємо також і відданість ЄС протягнути руку Україні та надати їй допомогу.

Однак є повідомлення про те, що не всі підтримують цей план. Наприклад, єврокомісар Йоганнес Ган начебто висловлював свої застереження. Чи бачите ви шанс для ухвалення рішення про цей фонд?

У Європарламенті велика більшість депутатів підтримує цей план. Звісно, рішення в руках глав держав і урядів. Однак, ми думаємо, що можемо переконати Європейську Раду обрати позитивний підхід до цього. Але ми повинні пам'ятати, що коли країни-партнери імплементують угоди про асоціацію, тоді інвестиційні умови та клімат у них покращуються. Адже угоди про асціацію означають, що ці країни запроваджують європейські стандарти та європейське право. Це те, що створює більш сприятливе середовище для інвестицій. Тож ми сподіваємося, що це поєднання реформ, які впроваджують країни-партнери, та коштів, які надходять від ЄС, у підсумку приведуть до більших обсягів інвестицій у них, особливо в Україну. Адже Україна - найважливіша серед країн, на які поширюється програма. А також вона найбільше потребує - через надзвичайно важкі безпекові умови.

Чи очікуєте ви якогось прориву від саміту?

Я думаю, що ми маємо бути дуже задоволеними, якщо буде суттєвий прогрес. Якихось проривів очікувати не варто, бо інтеграція з ЄС - це процес, в ньому немає стрибків, проривів. Ключове слово зараз - імплементація. Ми очікуємо в першу чергу, що країни з асоціацією будуть виконувати угоди про асоціацію настільки швидко, наскільки можливо. Бо це - те, що створює сприятливі умови для інвестиції та притік коштів з європейських країн. Тому ми дуже заохочуємо партнерів з України, Молдови, Грузії бути активнішими в імплементації угод про асоціацію. Тоді, відповідно до принципу "більше за більше, менше за менше", дуже імовірно, вони отримають більше підтримки від Європейського Союзу.