DW: Пане Кукан, до Вільнюського саміту залишився всього тиждень. Як Ви оцінюєте шанси України підписати угоду про асоціацію з ЄС?

Едуард Кукан: На сьогодні поки що нічого не можна сказати напевне, інтенсивні переговори між сторонами тривають. Як ви знаєте, місія Кокса-Квасневського також має намір працювати до останнього моменту. Водночас ми спостерігаємо за активними переговорами Києва з російським керівництвом. Гадаю, через кілька днів ми побачимо, до чого воно йде.

Тобто ви вважаєте, що Київ розгорнув новий етап активної подвійної гри між Москвою і Брюсселем?

"Подвійна гра" - звучить доволі негативно. Річ у тім, що у Брюсселі всі сподіваються, що угода з Україною таки буде підписана. Я сказав "сподіваються", оскільки в європейських інституціях існує і раціональне розуміння того, що президент Янукович має прийняти дуже складне рішення. Ситуація, в якій він нині опинився, дуже непроста. Він має в руках солідну карту - Україну з її потужним економічним потенціалом, природними ресурсами, давньої історією, гордими і працелюбними людьми. Це стратегічно сильна карта. Якщо він зіграє правильно - принесе своїй державі великі вигоди. Якщо зробить помилковий хід - поставить під загрозу подальший євроінтеграційний розвиток України. Українському президенту немає кому допомогти. Звідусіль на нього тиснуть, різні сторони підштовхують його у вигідному для себе напрямку. Економічна ситуація в Україні невтішна, їй потрібні гроші. У Євросоюзу цих коштів нема, у Росії - є. Можливо, я помиляюся, але, на мою думку, саме цей фактор відіграватиме вирішальну роль, коли президент Янукович ухвалюватиме остаточне рішення щодо угоди про асоціацію з ЄС. Ми ж чітко заявили про бажання мати Україну на своєму боці. І українські лідери знають, що для цього потрібно: зміна виборчого законодавства, законодавче підтвердження тому, що проблема вибіркового правосуддя Україні більше не виникатиме, і впровадження тих реформ, які потрібні для втілення положень угоди.

Методи "переконування", які Росія застосовує до України, важко назвати джентльменськими. Чи не вважаєте ви, що і ЄС повинен вести свою частину гри більш жорстко?

Так, російську зовнішню політику важко назвати джентльменською. І нечесні методи гри, яку веде Росія, для всіх очевидні. Але в розпорядженні ЄС є лише політичні інструменти для висловлювання своєї позиції щодо такої поведінки Кремля. Ми ними вже скористалися і заявили, що Росія не повинна використовувати у своїй зовнішній політиці шантаж та тиск – категорії, які є неприйнятними для ЄС. У Москві добре знайомі з позицією ЄС. Ми зробили все, що могли, але це не було надто ефективним, бо Росія продовжує демонструвати ту ж саму жорстку модель поведінки.

Коли формально Єврокомісія має ухвалити остаточне рішення щодо підписання угоди про асоціацію?

Згідно з українським законодавством, останнє слово за президентом України. Тому всі у Брюсселі готові чекати до 28 листопада, коли Вільнюський саміт розпочне свою роботу.

І все ж, що вам підказує інтуїція досвідченого європейського політика: угоду підпишуть?

У європейських інституціях добре знають, що щось непередбачуване і неочікуване може трапитися в Україні будь-якої миті. Тому багато хто в Брюсселі вірить, що таке диво може трапитися й цього разу. Але я особисто в дива не вірю. Гадаю, у цьому питанні нам варто бути приземленими реалістами. Тому я не маю особливого оптимізму з приводу підписання угоди про асоціацію у Вільнюсі. Зрозумійте, моє серце дуже цього прагне й вірить у це, але мій тверезий розум каже, що з угодою між Україною та ЄС доведеться почекати. І це може виявитися фатальним для цього документу. Адже, якщо ми не використаємо нагоди Вільнюського саміту, то ніхто не знає, скільки ще доведеться чекати, поки всі обставини знову зійдуться в тій точці, в якій ми перебуваємо нині.

Наскільки вирішення питання про лікування Тимошенко в Німеччині до саміту вплине на підписання Угоди?

Як ви знаєте, серед членів Європарламенту немає цілковитої одностайності щодо справи Тимошенко. Деякі країни вважають, що доля такого важливого документу, як угода про асоціацію, не повинна залежати від однієї особистості. Проте переважна більшість членів ЄС підтримують вимогу надати Тимошенко можливість пройти лікування за кордоном, не вимагаючи при цьому скасування терміну її тюремного ув’язнення чи звільнення від виплати штрафу. Тож, її від’їзд на лікування до Німеччини залишається обов’язковою умовою, без якої підписати угоду буде важко.

Як Ви гадаєте, чи не означатиме провал підписання угоди про асоціацію з Україною водночас фіаско самої ідеї "Східного партнерства" ЄС?

Політика добросусідства ЄС - великий проект, у який вкладено чимало енергії, інтересу та фінансів. І, відверто кажучи, парафування угоди з Молдовою і Грузією не зможе компенсувати нашого розчарування в тому разі, якщо ми не підпишемо угоду з Україною. Я не називав би це фіаско, але, безперечно, це буде відчутний удар по ідеї політики добросусідства. Але навіть він не змусить ЄС відмовитися від неї. Ми продовжуватимемо і, можливо, навіть у більш переконливий спосіб співпрацюватимемо з тими країнами, які поділяють європейські цінності і прагнуть зближення з ЄС. Я вірю в ЄС і вважаю його перспективним проектом у сучасному світі. Незважаючи на фінансові труднощі й економічну кризу, ЄС виживе і зміцнить свій вплив у глобальній політиці.

Довідка DW:

Едуард Кукан (Словаччина), член політичної групи "Європейська народна партія", член Комітету у закордонних справах Європарламенту, колишній міністр закордонних справ Словаччини.