Делегація Європарламенту під час візиту до Києва проводить зустрічі із керівництвом держави, лідерами політичних партій, спостерігачами спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та громадськістю. Мова під час візиту йде про відносини ЄС з Україною, втілення угоди про асоціацію та ситуацію на Донбасі. Про результати візиту в інтерв’ю DW розповів член делегації - євродепутат від Німеччини Арне Ліц.

DW: Чи може Україна розраховувати на збільшення підтримки з боку ЄС задля відбиття воєнної загрози на Донбасі?

Арне Ліц: Я розумію, як важко Вам втілювати реформи - та ще й в умовах війни. Я вважаю, що слід посилювати санкції, які вже накладені на Росію. Слід робити їх ще більш болючими, щоби це відчували російські урядовці і всі, хто там ухвалює рішення. Ми вже примусили наших партнерів у Європі, зокрема французів, не продавати більше ніякої зброї Росії. Зі свого боку, ми маємо продовжувати надавати таку допомогу Україні, як лікування поранених та всіх, хто потерпає у результаті цього воєнного конфлікту. Німеччина виділила дуже багато коштів на забезпечення українських вояків бронежилетами.

Іноді може скластися враження, що Москві вдається накинути Брюсселеві своє бачення територіальної приналежності Криму і Захід може змиритися з цією протизаконною анексією. Як ситуація виглядає насправді?

Ми ніколи не маємо права ставити під сумнів приналежність цієї території до України. Особливо ми в Німеччині, яка понад 40 років була розділеною на дві держави. Тому в жодному разі ми не можемо погоджуватись із Росією, яка стверджує, що це її територія. Саме на це скерована російська пропаганда в Європі, і це дуже гостро обговорюється в Німеччині.

ФРН приділяє багато уваги гуманітарним проблемам в зоні конфлікту. Чому?

Ми допомагаємо тим, хто є найбільш вразливим у ситуації воєнного конфлікту, таким, наприклад, як внутрішньо переміщенні особи. Вони вимагають найбільшої уваги, враховуючи їхній соціальний стан, а також із точки зору дотримання прав людини. Ми зустрічалися із представниками ООН, які стежать за дотриманням прав людини, зокрема, на Донбасі.

Виглядає, що наразі обидві сторони конфлікту вдаються до припинення постачання електроенергії та води на території, які не контролюються Києвом, і у зворотному напрямку. Є непоодинокі випадки хабарництва на блокпостах, коли люди намагаються переміщуватися на зайняті сепаратистами території. Ми виступаємо за дотримання міжнародних зобов'язань щодо військовослужбовців, які перебувають у полоні. Зрозуміло, що під час воєнних дій усе це дуже непросто. Але як Європарламент ми маємо вимагати якнайповнішого дотримання цих принципів. Адже права людини - це те, що об'єднало Європу.

Українське суспільство і Захід єдині у критиці української влади за повільну реалізацію реформ та непослідовну боротьбу з корупцією. Ви говорили про це на зустрічах з можновладцями?

Такі очікування українського суспільства зрозумілі. Але у Вас чи не щотижня ухвалюються десятки нових законів, які роками не виносилися на голосування. В німецькому парламенті ніколи не було такого темпу ухвалення нового законодавства. Потрібен ще деякий час, щоби люди відчули дію цих зусиль.

Під час мого попереднього візиту до України навесні я побував у Харкові та Дніпропетровську і детально знайомився із ситуацією в галузі охорони здоров'я. Ішлося про те, що слід зробити, щоби людям не доводилося давати хабарі кожному лікареві за кожну процедуру. Але не слід забувати, що це лихо вкоренилося не лише у Вашому суспільстві, а й у такій країні, як Греція. Вона вже давно є у складі Євросоюзу, а там сьогодні постали такі ж корупційні виклики, як в Україні. Європейські суди, правоохоронні органи з часом можуть змінити ситуацію. Потрібен час, щоби спрацювало антикорупційне законодавство і почали змінюватися звичаї в суспільстві.

Українці вже зачекалися лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Коли, на Вашу думку, вони зможуть їздити в європейські країни без віз?

Треба працювати над тим, щоби з обох боків виконати умови для запровадження безвізового режиму. Це дуже важливо, зокрема, для жителів Сходу України. Їм слід показати, що є перспектива на майбутнє, крім тієї, яку вони там зараз у себе бачать. Те саме стосується і людей, які живуть у Криму. Це є вирішальним аргументом на користь зближення з Європою для української молоді. Я не знаю, коли точно це відбудеться, бо є деякі технічні умови, які нині ще не виконані.