Посадовці з Єврокомісії продовжують недвозначно натякати, що ЄС не може запропонувати Україні більшого, ніж решті 15 своїх сусідніх країн-партнерів. Доказом цього стала оприлюднена у Брюсселі 18 листопада оновлена концепція європейської політики сусідства. У ній перелік пріоритетів щодо відносин з Києвом є важливим, але доволі звичним. Зокрема, у ньому той факт, що Україна фактично перебуває у стані війни з Росією, не знайшов свого відображення. Одним з головних пріоритетів щодо України у цій концепції вказана реалізація угоди про асоціацію. Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоганнес Ган 20 листопада на прес-конференції у Києві підтвердив: ЄС запропонував Україні все, що міг, тепер настав час для української влади продемонструвати видимі результати реформ.

Сила громадянського суспільства

Єврокомісар прилетів в Україну, щоб відкрити форум громадських організації країн Східного партнерства і поспілкуватися тет-а-тет з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком. Після цих переговорів Йоганнес Ган був у гарному гуморі і наговорив багато компліментів на адресу українського громадянського суспільства, порадивши українській владі дослухатися до його думки.

"Події дворічної давнини продемонстрували силу громадянського суспільства в Україні, і я повинен сказати, що воно продовжує відігравати дуже важливу роль у моніторингу реформ", - сказав єврокомісар, зауваживши, що необхідність дослухатися до громадянського суспільства і працювати з ним не завжди робить життя влади легшим. Він також наголосив, що в новій концепції європейської політки сусідства велика увага приділяється підтримці неурядових організації і роботі з молодими громадськими лідерами.

Допоможи собі сам

Йоганнес Ган розповів, що ЄС вбачає головну мету своєї політики сусідства у стабілізації ситуації на території країн-партнерів, багато з яких потерпають від збройних конфліктів і проблеми тимчасово переміщених осіб. Щодо України, то її відносини з Євросоюзом - поглиблені, вважає комісар. Адже Київ і Брюссель уклали угоду про асоціацію, а з першого січня наступного року між Україною та ЄС повноцінно запрацюють положення про зону вільної торгівлі (ЗВТ). "Ці документи необхідно втілювати у життя, це несе для України багато викликів і водночас чимало можливостей", - сказав Йоганнес Ган.

Одним з таких викликів для України може стати ембарго Росії на українські продукти харчування, яке Москва пообіцяла ввести з січня наступного року у разі, якщо Київ запустить у дію зону вільної торгівлі з ЄС. І з цією проблемою Україні доведеться справлятися самій. Бо, як сказав Йоганнес Ган напередодні приїзду до Києва, Євросоюз не має намірів виділяти додаткову фінансову допомогу Україні для покриття збитків від російських торговельних санкцій.

На прес-конференції Ган нагадав, що втілення положень угоди про ЗВТ принесе українському бізнесу нові технології, сучасні стандарти і, як результат, - вихід на європейські і світові ринки. "Проте угода про асоціацію - це набагато більше, ніж лише торгівля", - наголосив єврокомісар. Він вважає, що і Верховна Рада, і український уряд повинні скористатися цією нагодою і якомога швидше провести реформи. "Але ми не можемо впливати на швидкість, з якою країна проводить реформи, ми можемо лише допомогти", - наголосив Йоганнес Ган.

"Візовий" оптимізм

Судячи з обережних висловлювань, єврокомісар доволі оптимістично налаштований щодо безвізових перспектив України. За його словами, внутрішні документи ЄС свідчать про завершення виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму.

Як відомо, 5 грудня Єврокомісія має оприлюднити черговий звіт про те, як Київ виконав цей план. "З того, що я бачу за звітами моніторингових місій, можна з великою впевненістю стверджувати, що це, на щастя, буде останнім звітом України", - напророкував Йоганнес Ган.