Із огляду на європейські інтереси Єврокомісія прагне "покращити пропозицію німецького регулятора" щодо інтенсивнішої експлуатації газопроводу Opal, - заявив віце-президент Єврокомісії (ЄК) з питань Європейського енергетичного співтовариства Марош Шефчович у середу, 26 жовтня, у Брюсселі.

Раніше німецьке Федеральне агентство з мереж подало до Єврокомісії пропозицію дозволити російському концерну "Газпром" інтенсивнішу експлуатацію газогону Opal, який поєднує "Північний потік" із газотранспортними системами Німеччини та країн Центральної Європи і пролягає територією ФРН. Opal важливий для "Газпрому", щоб постачати газ із майбутнього газопроводу "Північний потік-2" до Європи в обхід території України, зазначає інформагенція Reuters.

За словами Шефчовича, відповідь Брюсселя буде оголошено до 31 жовтня, передає інформагенція dpa. За інформацією Reuters, 26 жовтня в Брюсселі відбулися переговори представників Єврокомісії з менеджерами "Газпрому" щодо використання газопроводу Opal.

Транзит газу через територію України - "стратегічний пріоритет" ЄС

Шефчович дав зрозуміти, що ставиться до російських планів критично, пише dpa. Віце-президент Єврокомісії відмовився коментувати майбутнє рішення Брюсселю, однак заявив: "Ви знаєте, якими важливими для нас є диверсифікація, конкуренція та вільне енергопостачання до Європи та скільки ми робимо для України". Шевчович додав, що постачання газу до Європи через територію України після 2019 року залишається "стратегічним пріоритетом". У кінці 2019 року сплине термін чинності російсько-українського договору про транзит газу територією України.

"Газпром" сподівається припинити транзит газу до Європи через територію України після спорудження "Північного потоку-2". У ЄС у зв'язку з цим остерігаються залежності газопостачання від одного-єдиного транспортного шляху.

Нині "Газпром" може використовувати лише до 50 відсотків потужностей газогону Opal. Таким чином Брюссель перешкоджає надто великому контролю постачальника над транспортною інфраструктурою, пояснює Reuters. Переговори "Газпрому" з Брюсселем щодо можливостей інтенсивнішого використання потужностей Opal провалилися у 2014 році у зв'язку з російсько-українським конфліктом.