ЄП вимагає внести зміни до погодженого на саміті бюджету ЄС
Микола Кондратенко
23 липня 2020 р.
Через позицію депутатів Європарламенту бюджетна угода на сім наступних років, яку чотири дні узгоджували лідери країн ЄС, опинилася під загрозою.
Реклама
Депутати Європарламенту заявляють, що не затверджуватимуть бюджет ЄС на 2021-2027 роки у тому вигляді, в якому він був погоджений на останньому саміті лідерів Єврозоюзу, через незгоду зі скороченням витрат у деяких сферах. Про свою незгоду з узгодженим фінансовим планом висловили у четвер, 23 липня, представники усіх семи депутатських груп Європарламенту, повідомляє агенція dpa.
"На даний момент ми не готові проковтнути цю гірку пігулку", - заявив, зокрема, глава Європейської народної партії Манфред Вебер (Manfred Weber), яка має найбільшу депутатську групу у Європарламенті.
За його словами, запропонований проєкт довгострокового бюджету ЄС передбачає різке скорочення фінансування сфери охорони здоров'я, що просто неприпустимо за часів пандемії коронавірусу. Також європарламентарі незадоволені тим, що скорочення фінансування торкнулося сфери інновацій і оборони, а також тим, як розподіл коштів пов'язаний з відповідністю країн нормам верховенства права.
В останні дні лідери ЄС давали різні коментарі щодо цього питання: в той час як президент Франції Еммануель Макрон стверджував, що виділення коштів з бюджету буде пов'язано з тим, як країна-реципієнт ставиться до верховенства права, його угорський колега Віктор Орбан заявляв, що такий зв'язок в бюджетній угоді не простежується.
Представниця групи соціал-демократів у Європарламенті Іраче Гарсіа Перес заявила, що вона та її колеги "не підтримають" проєкт бюджету, який передбачає скорочення видатків на програми, орієнтовані на майбутнє. Критику на адресу погодженого лідерами проєкту бюджету висловили також в усіх без винятку депутатських групах Європарламенту, зауважує dpa.
Резолюція з вимогами внесення правок
Згодом у четвер Європарламент ухвалив резолюцію з вимогою внести зміни до бюджету. "За" це рішення проголосувало 465 євродепутатів, "проти" висловилося 150.
У резолюції наголошується, що Європарламент "не сприймає" політичну угоду щодо бюджету на 2021-2027 роки у тому вигляді, в якому вона була досягнута на саміті ЄС.
"Занадто часто дотримання національних інтересів та позицій становить під загрозу досягнення спільних рішень у загальних інтересах", - йдеться, зокрема, в ухваленому документі. До бюджету мають бути внесені зміни, зокрема, європарламентарі закликають передбачити виділення коштів із врахуванням ситуації з верховенством права в країні-реципієнті. Також Європарламент вимагає подальшого реформування системи наповнення власних ресурсів ЄС та "цілеспрямованого збільшення" бюджетних коштів на захист клімату та студентської програми Erasmus +.
Реклама
"Історична" угода
21 липня, після кількох днів напружених переговорів, лідери країн Євросоюзу нарешті досягли компромісної угоди, яку назвали "історичною", щодо бюджету та програми відновлення економіки від наслідків пандемії COVID-19.
Сторони домовилися про фінансові рамки для бюджету ЄС на 2021-2027 роки та про пакет фінансової допомоги країнам ЄС, які найбільше постраждали від кризи, спричиненої коронавірусом. Йдеться про 1,8 трильйона євро. З них майже 1,074 трильйона - це бюджет ЄС на 2021-27 роки, а також пакет на 750 мільярдів євро для відновлення економіки, постраждалої від пандемії.
Найзапекліші суперечки точилися під час обговорення фонду відновлення економіки Євросоюзу від наслідків пандемії COVID-19. Загальний обсяг фонду залишиться незмінним - 750 мільярдів євро, як спочатку запропонували в Єврокомісії. З них, згідно з компромісним рішенням, 390 мільярдів євро складатимуть гранти, які державам-одержувачам не потрібно буде повертати Брюсселю. Решта - 360 мільярдів євро - кредити. Боргові зобов'язання мають бути погашеними до 2058 року.
Першочергово Німеччина й Франція пропонували, щоб сума субсидій, що не підлягають поверненню, склала 500 мільярдів євро. Але за скорочення цієї суми виступили Австрія, Данія, Нідерланди, Фінляндія та Швеція. Спочатку вони наполягали на наданні лише кредитів, а не субсидій, щоб схилити такі країни, як Італія, до більш сміливої політики реформ.
Європарламент ще має затвердити бюджет ЄС на 2021-2027 роки.
Вибори до Європарламенту: як проголосували різні країни ЄС
Цьогорічні вибори до Європарламенту стали знаковими. Багато традиційних партій зазнали значних електоральних втрат. Утім, прориву популістів не відбулося. Як проголосували окремі країни ЄС - у фотодобірці DW.
Фото: picture alliance / Wiktor Dabkowski
Італія: праві популісти зміцнюють свої позиції
Правопопулістська "Ліга півночі" міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні перемогла в Італії, здобувши 34,3 відсотка. Це на 17 відсотків перевищує результат парламентських виборів 2018 року і взагалі найвищий результат за всю історію партії. Опозиційні соціал-демократи отримали 22,7 відсотка. Коаліційний партнер Ліги - "Рух п'яти зірок" - здобув майже 17 відсотків.
Фото: AFP/M. Medina
Німеччина: прорив Зелених
Найбільше голосів на виборах до Європарламенту в Німеччині отримав консервативний блок ХДС/ХСС із 28 відсотками - це на сім відсотків менше, ніж у 2014 році. Зелені зуміли отримати 20,7 відсотка, обійшовши соціал-демократів. Результат СДПН погіршився на 11 відсотків - до 15,6 відсотка. Правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" здобула 10,6 відсотка - менше, ніж на виборах до Бундестагу-2017.
Фото: Getty Images/AFP/T. Schwarz
Франція: праві популісти Ле Пен перемогли партію Макрона
Правопопулістська партія "Національне зібрання" Марін Ле Пен здобула 23,3 відсотка, що дещо менше, ніж на виборах 2014 року. За нею йде "Республіка на марші" президента Еммануеля Макрона з 22,4 відсотка. На третьому місці - Зелені з 13,5 відсотками. До ЄП змогли пройти також "Республіканці", "Нескорена Франція" й соціалісти. Тож більшість мандатів від Франції матимуть проєвропейські сили.
У Великобританії перемогла новостворена Brexit Party Найджела Фараджа, набравши майже 32 відсотка. Другими йдуть проєвропейські Ліберальні демократи з близько 20 відсотками. За ними - опозиційні до нинішнього уряду лейбористи з 14 відсотками. Далі - Зелені з 12 відсотками. Консервативна партія набрала дев'ять відсотків, посівши п'яте місце. Таким чином консерватори отримають лише три місця в ЄП.
Фото: picture-alliance/ZUMA Press/R. Tang
Австрія: попереду партія канцлера Курца
В Австрії лідирує консервативна Австрійська народна партія канцлера Себастіана Курца (Sebastian Kurz), що здобуває 34,5 відсотка. На другому місці Соціал-демократична партія Австрії з результатом у 23,5 відсотка. Праві популісти з Австрійської партії свободи набрали майже 18 відсотків. За ними йдуть Зелені та "Нова Австрія - Ліберальний форум" з 14 й 8,7 відсотка відповідно.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Gruber
Польща: партія Качинського - беззаперечний лідер
У Польщі перемогу здобула націонал-консервативна правляча партія "Право і справедливість", отримавши 45,56 відсотка голосів. Опозиційний альянс "Європейська коаліція" набрав 38,3 відсотка підтримки. На третьому місці - нещодавно створена ліволіберальна партія "Весна", що набирає 6,04 відсотка. Цього разу в Польщі зафіксовано рекордну явку для європейських виборів - 45,61 відсотка.
Фото: Reuters/K. Pempel
Іспанія: попереду соціалісти
Переможцем цьогорічних виборів до ЄП в Іспанії стала Іспанська соціалістична робітнича партія чинного прем'єр-міністра Педро Санчеса. Соціалісти здобувають 32,8 відсотка та матимуть 20 мандатів, це робить їх найсильнішою соціалістичною партією в Європарламенті. Консерватори з Народної партії, що до 2018 року була правлячою, здобули 20,1 відсотка, що менше ніж 2014 року.
Фото: Reuters/S. Vera
Нідерланди: впевнена перемога проєвропейських сил
Найбільше голосів у Нідерландах здобула соціал-демократична Партія праці на чолі з Франсом Тіммермансом - 19 відсотків. За нею йде так само проєвропейська ліберальна "Народна партія за свободу і демократію" прем'єр-міністра Марка Рютте. Загалом за проєвропейські центристські сили в Нідерландах проголосувало понад дві третини виборців. Праві популісти Герта Вілдерса не потраплять до Європарламенту.
Фото: picture-alliance/AA/D. Aydemir
Угорщина: абсолютна більшість - за партію Орбана
Правляча націонал-консервативна партія "Фідес" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана отримала понад 52 відсотка голосів. Далеко позаду опинилася опозиційна Демократична коаліція з 16,2 відсотка голосів. Далі йде ліберальний рух "Моментум" з 9,7 відсотка. Угорська соціалістична партія отримує 6,6 відсотка голосів, а націоналістична праворадикальна сила "Йоббік" здобула 6,4 відсотка.
Фото: Reuters/B. Szabo
Греція: Алексіс Ципрас хоче дострокових виборів
У Греції правляча партія СИРІЗА здобула 23,7 відсотка голосів. Натомість опозиційна консервативна партія "Нова демократія" одержує 33,3 відсотка підтримки. Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас назвав ці результати "голосуванням щодо довіри" й оголосив, що прохатиме президента країни призначити дострокові парламентські вибори. Чергові вибори до парламенту Греції заплановані на жовтень.