Єврокомісія має надати усю можливу допомогу Києву для того, щоб Угода про асоціацію з Євросоюзом повноцінно запрацювала, а також, щоб мінімізувати збитки, яких завдають українській економіці російські санкції, запроваджені Москвою після введення в дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Таким був головний меседж виступів більшості євродепутатів, які взяли участь у дебатах "Угода про асоціацію з Грузією, Молдовою і Україною", що відбулися у середу, 20 січня, у Страсбурзі під час пленарного засідання Європарламенту (ЄП).

Голова делегації ЄП "Євронест" Гайді Гаутала вважає угоду про асоціацію впливовим механізмом, який допоможе країнам, що її підписали, провести всі необхідні реформи. "А ми повинні надати їм усю можливу допомогу і запропонувати скористатися найкращим досвідом реформ країн-членів ЄС", - сказала вона. Водночас Гаутала висловилася за введення жорсткого механізму контролю за проведенням реформ, зокрема, в Україні: "Ми маємо переконатися, що про реформи там говорять не лише заради шоу".

Її підтримав нідерландський депутат Йоганнес ван Баален, який також наголосив на важливості реформ для встановлення верховенства права та боротьби з корупцією в Україні, але зауважив, що ЄС при цьому має чітко знати, "на що було витрачено кожен євро його допомоги".

Українців не треба боятися

Не зупинятися на шляху реформ і продовжувати боротьбу з корупцією з трибуни ЄП закликав Україну німецький депутат Кнут Флекенштайн. "Український парламент має також ухвалити зміни до Конституції. Якщо цього не буде зроблено, то це стане соромом і країна буде відкинута назад", - сказав політик.

Три країни "Східного партнерства" - Грузію, Молдову й Україну, які уклали угоди про асоціацію з ЄС, - об'єднує те, що вони на собі відчули відкриту агресію Росії, зазначила польська депутатка Анна Ельжабета Фотіга. Вона переконана, що саме тиск Москви значно ускладнює процес реформ у цих державах. Фотіга закликала Єврокомісію найближчим часом представити законодавчу ініціативу щодо скасування візового режиму з Україною. "Польща вже прийняла у себе сотні тисяч трудових мігрантів з України, їх не треба боятися, це - позитивне явище", - запевнила Фотіга.

Процвітання і розвиток України - стратегічний інтерес Брюсселя, адже ЄС має з нею понад тисячу кілометрів спільного кордону. Таку думку висловила латвійська депутатка Сандра Калнієте. Вона провела для своїх колег своєрідну "бліц-лекцію", нагадавши їм, що Україна - найбільша держава Європи з розвиненою індустрією, потужним сільським господарством і науковим потенціалом, а тому, мовляв, є перспективним ринком для європейських інвесторів.

Привид референдуму

Згадки про референдум щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС, який має пройти в Нідерландах у квітні, лунали чи не в кожному виступі під час дебатів. І не кожен промовець був впевнений у тому, що нідерландці скажуть "так" асоціації. "Дивно виглядає, що зараз виклик майбутньому України кинув не Путін, а нідерландці", - зауважила Сандра Калнієте. А Гайді Гаутала висловила сподівання, що жителі Нідерландів, йдучи на референдум, пам'ятатимуть, що від їх голосу залежить геополітичне майбутнє українців.

"Я вважаю, що голландський уряд повинен буде взяти до уваги результати референдуму, але прийняти остаточне рішення під власну відповідальність", - сказав Йоганнес ван Баален. Він додав, що нідерландські політики мають переконувати своїх громадян підтримувати Україну.

Утім, його земляк, представник "євроскептиків" Петр Мах не погодився з думкою ван Баалена. "Голландці скажуть "ні", бо вони по горло ситі безвідповіальною політикою ЄС і пам'ятають, що саме з угоди про асоціацію почалися всі страшні події в Україні", - наголосив він у виступі.