У четвер, 10 жовтня, Європарламент ухвалив резолюцію про дезінформацію і зовнішнє втручання у вибори. У документі євродепутати вказали на "дуже небезпечну природу російської пропаганди" і закликали Єврокомісію та Раду ЄС створити ефективну стратегію протидії російській дезінформації. Депутати переконані, що треба створити правові рамки для протидії гібридним загрозам.

У Європарламенті занепокоєні втручанням у вибори - і не тільки в ЄС, але й у сусідніх з ним країнах, зокрема в Україні. У резолюції вказують на зростання агресивних дій "третіх країн", які намагаються підірвати демократію на Західних Балканах, а також у країнах "Східного партнерства", до якого входить і Україна. Для протидії цьому, йдеться у резолюції, ЄС слід підтримувати "демократичні, незалежні та розмаїті ЗМІ" у цих країнах.

Вибори до Європарламенту не без фейків

Ухваленню резолюції передували дебати у Страсбургу, які відбулися на попередній пленарній сесії, 17 вересня. На них єврокомісар з питань безпеки Джуліан Кінг підтвердив відсутність "широкомасштабних скоординованих дезінформаційних атак" під час виборів до Європарламенту в травні. "Але це не означає, на жаль, що ці вибори були вільною від дезінформації зоною", - уточнив він і навів приклад з Німеччини. У цій країні на одну партію припало 86 відсотків усієї політичної активності у Facebook - у чотири рази більше коментарів і у шість разів більше шерів, ніж у всіх інших партій разом.

Проблема, за словами єврокомісара в тому, що значна частина цієї активності походила з 80 тисяч підозрілих акаунтів, де імена та прізвища складалися з двох довільних літер. "Широкомасштабна автоматизована пропаганда та дезінформація, на жаль, - це факт нашого сучасного політичного життя", - підсумував Кінг. Про яку партію ідеться, він не сказав, проте ймовірно, що йдеться про правопопулістську "Альтернатива для Німеччини", яка набрала 11 відсотків на цих виборах до Європарламенту. Цій партії часто закидають зв'язки з Росією, її антимігранські і антиєвропейські гасла і стиль агітації мають багато в чому перегукуються з російською пропагандою.

Росія як джерело дезінформації

Під час майже двогодинних дебатів шведський європарламентарій Томас Тобе від імені Європейської народної партії вказав на те, що Росія веде інформаційну війну проти Європи, зокрема за допомогою державних ЗМІ та фабрик тролів. "Але ми бачимо й інші тоталітарні держави, такі як Китай, Іран і Північна Корея, які намагаються ослабити наші демократичні процеси ухвалення рішень", - зауважив він.

На думку француза Паскаля Дюрана з фракції "Оновити Європу", гроші, які ЄС виділяє на боротьбу з дезінформацією, - це ніщо у порівнянні з тим, що виділяють інші країни на те, аби вплинути на Євросоюз. Він уточнив, що хоча йдеться не лише про Росію, але РФ вклала кошти на рівні мільярда євро у свої кампанії та у фінансування політичних партій у ЄС, зокрема у Франції та Італії. Для порівняння, робоча група зі стратегічних комунікацій (StratCom), яка працює над викриттям пропаганди, отримує три мільйони євро на рік, додав він.

Представник Зелених Райнгард Бютікофер з Німеччини (Reinhard Bütikofer) закликав своїх колег дивитися не лише в одному напрямі. За його словами, хоча спроби втручання з Росії вже доведені, подібне намагаються робити і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, і "тоталітарне керівництво Китаю", і "реакційні кола в США".

Праві звинувачують Брюссель

Зовсім інша думка у представників правопопулістської фракції "Ідентичність і демократія". Її член з Німеччини Крістіне Андерсон (Christine Anderson) бачить головне джерело дезінформації у Брюсселі: "Єврокомісія вважає, що має право боротися з фейковими новинами, але саме вона і є штаб-квартирою всіх майданчиків, які виробляють фейкові новини!". Як приклад такого "фейку" представниця правих популістів навела брошуру, видану Єврокомісією, де описується, що ЄС дав його жителям.