1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Європа без бар’єрів»: візовий кодекс ЄС має чимало плюсів

15 червня 2010 р.

Візовий кодекс ЄС є кроком вперед у порівнянні з Угодою про спрощений режим між Україною та Євросоюзом, вважають у громадській ініціативі «Європа без бар’єрів». Експерти презентували у Львові свою оцінку нових правил.

Фото: picture-alliance/chromorange

Експерти «Європа без бар’єрів» звернули увагу на кілька статей Кодексу, які є особливо важливими для українців, і спрощують процедуру отримання шенгенської візи. Нові правила, які діють, починаючи від початку квітня, багаторазові візи потрібно видавати строком від півроку до п’яти років дії, якщо заявник доведе потребу регулярних подорожей. Це позитивна новація, вважають експерти. Адже колись угодою передбачалася лише верхня межа у п’ять років.

«Фактично велика кількість українців отримували багаторазові візи, але на кілька тижнів - тепер це не відповідає законодавству», - уточнила експерт, координатор громадської організації «Європа без барєрів» Ірина Сушко. На її думку, чим більше українців отримуватимуть довготермінові візи, тим менше у чергах буде людей під консульствами.

Головне довести потребу в частих подорожах

Окрім цього, розширено перелік категорій осіб, що можуть отримати довготермінові візи. Серед них є й представники неурядових організацій. Угода про спрощення візового режиму таку категорію не передбачала. Важливо й те, що перелік невичерпний, наголошують експерти. Головне - слід довести потребу в частих чи регулярних подорожах.

Візовий кодекс ЄС узаконює й діяльність посередників, або так званих провайдерів зовнішніх послуг. За свої послуги вони повинні отримувати плату не більше 30 євро, пояснюють експерти. «Але при цьому консульства повинні гарантувати заявникам й альтернативний доступ до консульства без посередників», - каже Сушко.

Консульства повинні вказувати причини відмови у візі

Важливим є також той аспект, який раніше був не обов'язковим: Кодекс зобов'язує консульства вказувати причини відмови й гарантувати доступність процедури апеляції. Щоправда, ця норма діятиме лише з квітня наступного року.

Водночас експерти критикують брак прогресивних змін у подачі та переліку документів. Подача прохачем відомостей про себе залишається найбільш негативним елементом процедури, зауважують представники «Європи без барєрів». Як наголосила Сушко, від людей часто вимагають інформацію, яка може містити приватні й конфіденційні дані.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Володимир Медяний

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW