На плантації бавовни регулярно виливається багато шкідливих хімічних речовин, заради забезпечення більшого урожаю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку у світі від пестицидів гинуть 28 тисяч селян. Після збирання урожаю, бавовну знову обробляють хімікатами, потім фарбують вже готову тканину шкідливими для здоров'я фарбами. За все це робітникам платять копійки.

Уявляючи собі таку картину, споживач з країн ЄС дедалі частіше робить вибір не на користь дешевого текстилю, а дорожчого одягу, виготовленого за принципами чесної торгівлі, а також з позначкою «біо-бавовна». Тож, не дивно, що цей ринок стрімко зростає.

"Чистий одяг"

«Це невеличка фірма з Англії. Вони виготовляють одяг зі старого текстилю, наприклад, зі старих сорочок - нові спідниці. Або беруть звичайну біо-майку, виготовлену за принципами чесної торгівлі, дошивають до неї нові деталі, й виходить щось нове і красиве», - розповідає Торстен Лемкюлер – власник крамнички «чесного і нешкідливого одягу» у Білефельді.

Модні майки і спідниці з вторинної сировини користуються попитом серед покупців, адже такий одяг, по-перше, не шкодить здоров'ю споживача, а по-друге, допомагає збереженню довкілля. Це нині загальноєвропейський тренд, каже Торстен Лемкюлер.

З того часу як статті й телевізійні сюжети про роботу дешевих швейних фабрик в Азії жахають покупців, на кожному кроці з'являються нові й нові магазини, що торгують тільки нешкідливим одягом або виробами з біо-бавовни, тобто без застосування генних технологій та небезпечних хімікатів, а також з дотриманням соціальних стандартів для робітників. Купують такі товари, попри недешеві ціни, не лише заможні люди.

Не потрібно 10 пар взуття

Наприклад, 22-річна німецька студентка з Білефельда Ясмін Алуш пояснює свій вибір так: «Не потрібно десять пар взуття, необов'язково щотижня ходити в кіно. Просто, для мене це важливо. Я вважаю, що це по кишені більшості».

Йдеться не лише про турботу про власне здоров'я та захист довкілля, важливим аргументом є протидія експлуатації робітників у бідних країнах. Складно купувати дешеві речі, знаючи, що швачка десь у Бангладеш, шиючи їх майже цілодобово та зносячи побої, отримує за це 15 євро на місяць або не отримує взагалі нічого. Тож, як зауважують прибічники кампанії «За чистий одяг», легше заплатити більше, але знати, що носиш безпечний одяг, при виробництві якого не застосовувалася примусова або дитяча праця.

Автор: Роберт Фішман / Наталя Неділько

Редактор: Роман Гончаренко