Група туристів на лоні природи в Карпатах. Працівник компанії з доставки товарів у метушливому центрі Києва. Далекобійник, котрому треба без зволікань довести кілька десятків тонн кавунів з сонячного Херсона в передмістя Львова. Всім цим людям необхідно швидко зорієнтуватися на місцевості. Та й кожен з нас, опинившись в чужому місті, або в не досить добре знайомому кварталі рідного мегаполісу, одразу дістане смартфон. Мета - скористуватися навігаційними послугами.

Не GPS єдиною

Сьогодні навігаційні послуги добряче полегшують життя будь-кому, а сфери їхнього застосування годі перелічити. Водночас для багатьох українців вже давно поняття "навігаційна система" й GPS стали нероздільними. Це попри те, що американська навігаційна система GPS, створена насамперед для потреб військових США, - далеко не єдина й не найкраща.

Приміром, до кінця 2018 року в Україні має з'явитися перша станція для прийому сигналів навігаційної системи Galileo. Ця система - відповідь європейців американському конкуренту, адже Європейський Союз (ЄС) теж не хоче пасти задніх у той час, як космічні держави активно розбудовують свої навігаційні системи. Хоч Galileo працює лише кілька років, проте вже знайшла мільйони прихильників у ЄС. 

В Україні першу станцію для роботи з сигналами системи Galileo облаштують на території столичного аеропорту "Київ", про що днями в інтерв'ю інформагенції "Інтерфакс Україна" розповів голова Державного космічного агентства (ДКАУ) Павло Дегтяренко. Після введення в експлуатацію першої пробної станції, на черзі ще дві, додав Дегтяренко. Завдання подібних об'єктів - покращувати якість сигналу європейської навігаційної системи та забезпечувати його безперебійність.

"Найкраща у своєму класі"

Розбудова цивільної навігаційної системи Galileo розпочалася ще 2011 року, коли на орбіту запустили перші два супутники. Однак доступ до навігаційних послуг став можливим лише з 15 грудня 2016 року. На сьогоднішній день група навігаційних супутників Galileo налічує 26 одиниць, з котрих 22 вже в режимі експлуатації. Станом на 25 липня 2018 року до послуг системи Galileo вдавалися понад 100 мільйонів користувачів, зазначається на сайті Європейського космічного агентства (ESA). До кінця 2018-го року, після завершення циклу випробувань нещодавно виведених чотирьох супутників, функціональність Galileo як системи навігації, значно розшириться.

Взагалі кількість пристроїв, що використовують радіосигнали європейської навігаційної системи, стрімко зростає. У ESA запевняють, що ця навігаційна система - єдина в світі, котру вдалося розгорнути упродовж такого короткого терміну.

Європейський конкурент американців забезпечує приватних та комерційних користувачів навігаційними даними вищої, ніж у GPS, точності. Принаймні, на сайті ESA обіцяють точність даних із похибкою максимум до одного метра. Тим часом у американського аналога відхилення може становити близько 15 метрів.

Комерційним користувачам та державним агентствам в ESA взагалі обіцяли точність даних з похибкою в кілька сантиметрів. Таке незначне відхилення дозволяє, наприклад, керувати з високою точністю літальними апаратами, транспортними засобами або морськими суднами в автоматичному або напівавтоматичному режимі.

Директор ESA Йоганн-Дітріх Вернер (Johann-Dietrich Wörner) теж не нахвалиться Galileo. В ексклюзивному інтерв'ю для DW він так описав цю систему: "Galileo, навіть не будучи у повній готовності, з точки зору точності краща за GPS, тобто, є найкращою у своєму класі". Крім того, в ESA стверджують, що система Galileo цілком сумісна з американською GPS, російською ГЛОНАСС та китайською Beidou. Все залежить тільки від програмування.

Незабаром Galileo також підключать і до міжнародної супутникової пошуково-рятувальної системи Cospar-Sarsat, розробленої для отримання сигналів лиха від кораблів, літаків тощо. Очікується, що в майбутньому пошуково-рятувальний центр зможе не лише отримувати сигнали лиха з високою точністю координат, але й відправляти зворотні повідомлення через супутник.

Також у рамках міжнародної кооперації передбачається як робота над новими концепціями застосування можливостей системи Galileo для приватних користувачів та комерційних фірм, так і розробка нової продукції.

Зиск від Galileo для України

Очільник ДКАУ Дегтяренко не втомлюється нагадувати про переваги, котрі надає можливість користуватися одразу кількома системами навігації. "Коли ми опираємося на дві-три глобальні навігаційні супутникові системи, ми можемо спростити та здешевити отримання навігаційної інформації", - цитує Дегтяренка інформагенція "Інтерфакс-Україна". Крім того: "Подібна можливість вибору (...) дає змогу зменшити похибку у визначенні точносних координат", - наголосив керівник ДКАУ.

Україна - одна з небагатьох країн-партнерів ESA, котрі від самого початку приєдналися до проекту Galileo. Крім того, більше половини супутників Galileo виводилися на орбіту російськими ракетами "Союз", деякі компоненти та системи якої виготовлялися в Україні.

Ще в грудні 2005 року Україна та ЄС підписали угоду про співпрацю в проектах EGNOS (Європейська геостаціонарна служба навігаційного покриття - Ред.) та Galileо. Крім того, укладена Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає серед іншого заходи з розширення покриття систем EGNOS/Galileо в Україні. А тепер очікується поява першої станції. Повна назва цього технічного об'єкта - контрольно-корегувальна станція RIMS (Ranging and Integrity Monitoring Station). 

Уже зараз громадяни країн-членів ЄС можуть на окремому сайті знайти своєю мовою таку собі "інструкцію для користувачів" системою Galileо. Тут наводяться також сфери застосування цієї системи, що містять навіть такий розділ як сільське господарство. Хоч української мови в меню цього сайту поки що немає, але керівник ДКАУ Дегтяренко називає "вигідним" застосування EGNOS/Galileo в Україні.